Тропінін Василь Андрійович: відмінності між версіями

Народився у селі [[Карпово]] [[Новгородська губернія|Новгородської губернії]]. Був кріпаком графа Антона Сергійовича Мініха, потім його зятя — [[Морков Іраклій Іванович|Іраклія Івановича Моркова]]. У 1798 вступив у [[Петербурзька академія мистецтв|Петербурзьку академію мистецтв]], де навчався у С. Щукіна. У 1804 Морков, побоюючись втратити талановитого кріпака, відкликав його з академії.

«Я мало учився в Академії, але навчився в Малоросії: я там без відпочинку писав з натури, і ці мої роботи, здається, найкращі з усього до цих пір мною написаного»,  — писав згодом.

В  Україні жив до 1823, переважно в с. [[Кукавка (Могилів-Подільський район)|Кукавка]] (тепер [[Могилів-Подільський район|Могилів-Подільського району]] Вінницької області). У період творчості, пов'язаний з Україною, Тропінін створив жанрову картину — «Весілля в Кукавці» (1810), портрети українських селян — «Дівчина з Поділля», «Українець», «Українка», «Молодий український селянин», «Хлопчик з топірцем», а також портрети Н. та І. Маркових (бл. 1813), портрет сина (бл. 1818).

[[1823]] &nbsp;— звільнений з кріпацтва (однак єдиний син залишився в кріпацтві), оселився у Москві. У Москві зустрілися двоє талановитих українців із дуже схожими долями: художник Василь Тропінін і актор [[Щепкін Михайло Семенович|Михайло Щепкін]]. Обоє були кріпаками, за обох з кохання віддалися вільні жінки, у обох сини лишалися кріпаками. Розмовляли, співставляли, за цей час Тропінін намалював тонкий, душевний портрет пані Олени Щепкіної (дочки турецького паші, матері шістьох дітей, Ангела з трояндою).<ref>{{Cite web|url=http://uahistory.com/topics/famous_people/4612|title=Художник-кріпак Василь Тропінін - UAHistory|date=2016-05-14|website=UAHistory|language=uk-UA|accessdate=2016-05-17}}</ref>

[[1824]] &nbsp;— отримав звання академіка[[академік]]а за портрет [[Леберехт Карл Олександрович|Карла Леберехта]].