Святий Вечір: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 7:
Із Святвечором пов'язаний [[обряд]] приготування першої [[кутя|куті]], її називали багатою, оскільки крім неї готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мали бути [[борщ]], [[риба]], [[гриби]], [[вареники]] з [[квасоля|квасолею]] та [[капуста|капустою]], [[картопля]], [[узвар]]. Страви мають бути пісними, тому що Святвечір припадає на останній день [[Пилипівка (піст)|Пилипівського посту]].
На Прикарпатті у Святвечір вареники роблять із багатьма начинками. Найчастіше — з тушкованою квашеною капустою, з капустою і грибами, з картоплею й грибами, з квасолею. Неодмінно — з тертим маком та фруктами (з вишнями, свіжими яблуками, чорносливом). В окремих районах у вареники заліплюють перемелений маринований оселедець, приправлений сухарями, пасерованою цибулькою і спеціями. Такі вареники називають «[[креплики]]» або «краплики» — вважаються окремою стравою. «Солодкі вареники» заліплюють інакше, ніж інші — фігурно: «віночком», рубчиками, зубчиками, «ріжками».
Кутю традиційно готували з [[пшениця|пшеничних]] або [[ячмінь|ячмінних]] зерен (на півдні [[Україна|України]] з [[рис]]у). Перед тим їх вимочували у воді, товкли в [[ступа|ступі]], сушили і знову товкли, щоб остаточно звільнити від луски.
| |||