Вікіпедія

Марківка (Тульчинський район): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 29:
|водойма = р. [[Марківка (річка)|Шумилівка]]
|адреса = 24248, Вінницька обл., Томашпільський р-н, с. Марківка, вул. Шкільна, 80
|сільський голова = Вікторія ВерлегісВергеліс
|відстань о =
|відстань р = 32
Рядок 39:
'''Маркі́вка''' (до XIX століття — '''Я́нушград''' (або '''Я́нгрод, Я́нушгрод''')) — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Томашпільський район|Томашпільському районі]] [[Вінницька область|Вінницької області]]. Воно розташоване у східній частині Томашпільського району. На півночі від Марківки знаходиться село [[Колоденка (Томашпільський район)|Колоденка]] і [[Вербова (Томашпільський район)|Вербова]], на півдні межує з селом [[Кісниця]] та з заходу — з [[Антопіль (Томашпільський район)|Антополем]]. Марківка простягається вздовж річки [[Марківка (річка)|Шумилівки]]. Найблища [[Вапнярка (станція)|залізнична станція]] знаходиться у селищі [[Вапнярка (смт)|Вапнярка]]. Відповідно до [[Перепис населення України 2001|перепису населення]] 2001 року у Марківці проживало 516 осіб. У період 1767—1917 років Марківка була містечком із наданими правами королем [[Август III Фрідріх|Августом III Фрідріхом]]. До XIX століття село мало назву Янушград честь Януша Четвертинського, [[Святополк-Четвертинські|рід]] якого володів селом з часів першої згадки населеного пункту у XVI столітті.
 
Поблизу села знаходяться залишки поселення часів існування [[Трипільська культура|трипільської культури]]. У XVIII столітті було у селі було побудовано [[Марківська ратуша|ратушу]], зображення якої збереглося на малюнках [[Наполеон Орда|Наполеона Орди]]. Серед марківчан мала назву «Турецька кріпость», яка була остаточно зруйнована за комуністів 1966 року. Окрім того, у ті часи також була побудована дерев'яна [[Свято-Успенська церква (Марківка)|Свято-Успенська церква]]. Вона збереглася донині і вважається пам'яткою державного значення.
 
== Географія ==
 
=== Розташування та фізична географія ===
Село розташоване на відстані близько 32 кілометрів від районного центру [[Томашпіль (смт)|Томашполя]] та на відстані близько 10 кілометрів найближчої залізничної станції [[Вапнярка (станція)|Вапнярка]], що знаходитьсяв в [[Вапнярка (смт)|однойменному населеному пункті]].<ref name="ІМСУ">{{ІМСУ|рік=1972|с=595|сторінки=630}}</ref> В центрі села на лівому березі знаходиться джерело під назвою «Шумилівка», а на правому джерело «Прірва». В південному напрямку води джерел зливаються і утворюють річку [[Марківка (річка)|Шумилівку]].<ref name="ЦРБ"/> Середня висота міста над [[Рівень моря|рівнем моря]]&nbsp;— 230 метрів.<ref>{{cite web|url=http://weather.in.ua/ua/vinnickaja/15109|назва=Погода в селі Марківка за станом на 17 січня 2017, 11:07:00|веб-сайт=weather.in.ua|дата-доступу=17-01-2017}}</ref>
 
== Історія ==
Рядок 54:
Поблизу території села Марківки археологами було виявлено рештки поселення [[Трипільська культура|трипільської культури]].<ref name="ІМСУ"/>
 
Перша згадка про село Марківка датується ХVІ століттям.<ref name="ЦРБ"/><ref name="ІМСУ"/> Відповідно до енциклопедії «[[Історія міст і сіл Української РСР]]» жителі Марківки брали участь у [[Хмельниччина|Національно-визвольній війні]] у період 1648-1654 років.<ref name="ІМСУ"/> Першими відомими володарями був польський шляхетний рід [[Святополк-Четвертинські|Четвертинських]], які панували на цих землямх до 1853 року.<ref name="ЦРБ"/> Століттями магнати опікувалися селом і у 1760 році за Януша Четвертинського польським королем [[Август III Фрідріх|Августом III Фрідріхом]] поселення отримало отримало [[Магдебурзьке право]] та змінило назву на Янушград на честь магната.<ref name="tutbuv">{{cite web|url=http://tutbuv.com/?p=3889|назва=Антопіль. Ясеневий гай Четвертинських|дата=2010-07-12|веб-сайт=tutbuv}}</ref><ref name="ЦРБ"/> За іншими джерелами - король надав 1767 року Янушграду не магдебурзьке право, а статус містечка, який був підтверджений 29 квітня 1819 року у Російській імперії.<ref name="Вульф">{{книга|назва=Городскія носеленія въ Россійской имперіи|том=4|місце=[[Санкт-Петербург|С.-ПетербргъПетербургъ]]|видавництво=Типографія К. Вульфа|рік=1864}} {{Ref-ru-dor}}</ref> Однак, на відміну від звичаю це право було обмежене&nbsp;— жителі Янушграду залишилися кріпаками.
 
[[Файл:Markówka, (Januszgrod). Марківка, (Янушгрод) (N. Orda).jpg|міні|ліворуч|300пкс290пкс|Ратуша та церква Марківки. Рисунок 1871—1874 років [[Наполеон Орда|Наполеона Орди]]]]
Окрім того, управління Янушем Четвертинським Марківкою відоме також побудовою великої ратуші з бійницями і крамницями, подібну до замка фортеці. Янушградська фортеця була побудована з каменя та оштукатурена, мала чотирикутну форму.<ref name="ЦРБ"/> Рештки руїн замку збереглися під назвою ''«Турецька кріпость»''. За [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|комуністів]] 1966 року фортеця була повністю зруйнована.<ref name="tutbuv"/><ref name="ЦРБ"/> Нині Центральна районна бібліотека для дорослих Томашпільського району подає такий опис фортеці-ратуші:<ref name="ЦРБ"/>
{{цитата|Площа цієї ратуші складала 60 тисяч квадратних метрів. Зі східної та західної сторін були кам'яні арки висотою 20 метрів. У них в нижніх частинах знаходилися залізні брами висотою 4 метри, а у верхніх&nbsp;— 2,5 метрів. В центрі арок у верхній частині знаходились гарно оздоблені двохметрові залізні шпилі. На кожному куті, висотою 5 метрів, були башти з бійницями в нижніх і верхніх поверхах. Північні башти із східними з'єднувалися кам'яними приміщеннями, вкритими кам'яним склепом. В приміщенях були входи і підвали. Вхід у башти і приміщення були з середини замка.|40|<ref name="ЦРБ"/>}}
 
1767 року у Марківці було збудовано дерев'яний православний храм&nbsp;— [[Свято-Успенська церква (Марківка)|Свято-Успенську церкву]]. Трипорхову споруду було збудовано без жодного цвяха. У майбутньому 1848 році храм довелося рятувати від повідння, піднявши на кам'яні підмурки. Разом з триярусною дзвіницею комплекс вважається пам'яткою державного значення.<ref name="tutbuv"/><ref>{{книга|назва=Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Ил. справ.-каталог. В 4-х т.|том=2. Винницкая область|місце=[[Київ|К.]]|видавництво=Будівельник|відповідальний=Гл. редкой.: Н. Л. Жариков (гл. ред.) и др.}} {{Ref-ru}}</ref><ref name="Жарких">{{книга|автор=Жарких М. І.|назва=Храми Поділля: ілюстрований каталог-довідник|місце=[[Київ]]|рік=2007|посилання=http://myslenedrevo.com.ua/studies/xramypod/66tomashpil.html}}</ref>
 
[[Файл:POL COA Czetwertyński II.svg|міні|ліворуч|150пкс|Герб [[Святополк-Четвертинські|Четвертинських]]]]▼
 
=== XIX століття ===
▲[[Файл:POL COA Czetwertyński II.svg|міні|ліворуч|150пкс130пкс|Герб [[Святополк-Четвертинські|Четвертинських]]]]
Після захоплення Поділля [[Російська імперія|росіянами]] з 1804 року Янушград увійшов до складу [[Ямпільський повіт (1795—1923)|Ямпільського повіту]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]], ставши центром однойменної волості. Не зважаючи на захоплення земель Четвертинські залишили за собою право на Янушград. Ще на початку ХІХ століття Янушград занепав в зв'язку з переміщенням торгівельних шляхів і втратив назву ставши іменуватися містечком Марківка. Останнім паном містечка з роду Четвертинських був Готфрід Богуміл Четвертинський, який помер 1844 року. Після його смерті власність Четвертинських на Поділлі, включаючи Марківку, відійшла його дочці Емілії, яка вийшла заміж за князя Вітинштейна.
 
[[Файл:Марківка. Свято-Успенська церква.jpg|міні|праворуч|290пкс|[[Свято-Успенська церква (Марківка)|Свято-Успенська церква]]]]
1853 року Вітинштейни продали містечко поміщику Станіславу Францевичу [[Перловські|Перловському]], який володів на той час і сусіднім селом, [[Вербова (Томашпільський район)|Вербова]]. Після переходу Марківки у володіння Перловських ним почали керувати два сина Станіслава&nbsp;— Антоній і Адольф.<ref>Відповідно до 1897 року у список дворян губернії 9 червня 1836 року були включені Станіслав Фанцевич Перловський. Тоді ж до цього ж списку були включені його сини&nbsp;— Михайло і Адольф. 31 березня 1851 року до списку дворян Подільської губернії були включені ще троє дітей&nbsp;— Людвіг, Антон і Юлія-Марія.</ref><ref>{{книга|назва=Списокъ дворянъ, всесенныхъ въ дворянскую родословную книгу Подольской губерніи|місце=[[Кам'янець-Подільський|Каменецъ-Подольскъ]]|видавництво=Типографія Подольскаго Губернскаго Правленія|рік=1897}} {{ref-ru}}</ref> Кожен з братів побудував для себе по палацу з парками навколо, а також фільварками, які використовувалися для господарства. Фільварок Антонія знаходився на півночі містечка, Адольфа&nbsp;— на заході за 2,5 кілометрів від села. У XX столітті комуністи зробили у палаці Антонія школу, а палац Адольфа розділили на квартири для жителів села. У часи [[Радянсько-українська війна|Радянсько-української війни]] фільварки були знищені. За даними Центральної районної бібліотеки для дорослих Томашпільського району житло більшості селян Марківки станом на середину XIX століття до 1923 року, коли була знищенна остання хата такого типу, мало такий вигляд:<ref name="ЦРБ"/>
{{цитата|Воно складалося з невеличкої хатини, побудованої з дерева в зруб, під солом'яною покрівлею. Двері зроблені з обтесаного дуба, збиті кілками на бігунах, замки були дерев'яні. Рам вікон не було, скло вставлялось в дирку вирізану в стіні і обмащувалось глиною. Димоходів не було, дим виходив через солом'яну покрівлю. Хатина поділялась на три частини: в одній жила сім'я, в другій&nbsp;— сіни, в третій&nbsp;— містилася худоба.|40|<ref name="ЦРБ"/>}}
Рядок 80:
 
=== Розвал імперії ===
[[Файл:Марківка. Ратуша.jpg|міні|ліворуч|290пкс|Залишки ратуші. Початок XX століття]]
Після початку Першої світової війни у липні 1914 року стан життя у Марківці погіршився, як і у всій країні. Вдалося втримати своє становище лише поміщицькій сім'ї Перловських і сім'ї Дубових, які вважалися найбагатшими селянами Марківки. Позаяк лише ці дві родини продавали основні продукти харчування. З 1915 року в Ямпільському повіті почалися [[Соціалізм|соціалістичні]] страйки. Зокрема, за деякими даними в Марківці селяни відмовлялися працювати на поміщицьких землях і проганяли людей, привезенних з інших сіл, вимагаючи підвищення поденної оплати праці. Деякі джерела стверджують, що ці простести стали причиною прибуття загону «гайдамаків», який силою змусив селян працювати.
 
Рядок 107 ⟶ 108:
 
=== Зміни адміністративно-територіального устрою ===
З початку першої згадки про село у писемних джерелах Марківка входила до складу [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського]], а згодом до нього ж, як частини [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Адміністративно-територіально містечко з XVI століття відносилося до складу [[Брацлавський повіт|Брацлавського повіту]] [[Брацлавське воєводство|Брацлавського воєводства]].<ref name="Жарких"/> Після змовного [[Поділи Речі Посполитої|поділу Речі Посполитої]] та наступної анексії цих земель 1804 року містечко увійшло до складу [[Російська імперія|Російської імперії]]. Росіяни включили Марківку до [[Ямпільський повіт (1795—1923)|Ямпільського повіту]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]], де воно стало центром однойменної волості.<ref name="ЦРБ"/><ref name="Жарких"/> Станом на 1885 рік Марківка вже була у складі [[Комаргородська волость|Комаргородської волості]].<ref name="ВВСЕР"/>
 
У часи, коли Марківка була у складі [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] відповідно до Закону УНР [[Закон УНР про адміністративно-територіальний поділ України|«Про адміністративно-територіальний поділ України»]] вона знаходася на межі земель [[Брацлавщина (УНР)|Брацлавщини]] та [[Подністров'я (УНР)|Подністров'я]]. Вже за комуністів була організована [[Марківська сільська рада (Томашпільський район)|Марківська сільська рада]], яка стала частиною [[Крижопільський район|Крижопільського району]] [[Вінницька область|Вінницької обасті]].<ref name="ЦРБ"/> 5 лютого 1965 року Марківську сільську раду було перенесено до складу [[Тульчинський район|Тульчинського району]].<ref>{{cite web|url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3%D0%BD-06|назва=«Указ Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР"»|веб-сайт=Веб-сайт [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]|дата=1965-02-05|дата-доступу=2017-01-17}}</ref>
Рядок 125 ⟶ 126:
 
== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема = Марківка
|Вікіцитати =
|Вікіновини =
|Вікісховище = Markivka (Tomashpilskyi Raion)
|Вікімандри =
}}
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=17.01.2017&rf7571=3033 Марківка] на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]
* {{cite web|url=http://irp.vn.ua/index.php?page=2&action=52&k=231|назва=Історія села Марківки|дата=31-05-2011|автор=Центральна районна бібліотека для дорослих Томашпільського району|веб-сайт=irp.vn.ua}}
 
== Література та джерела ==
* {{ІМСУ|рік=1972|с=595|сторінки=630}}
* {{книга|назва=Городскія носеленія въ Россійской имперіи|том=4|місце=[[Санкт-Петербург|С.-ПетербргъПетербургъ]]|видавництво=Типографія К. Вульфа|рік=1864}} {{Ref-ru-dor}}
* {{книга|автор=Жарких М. І.|назва=Храми Поділля: ілюстрований каталог-довідник|місце=[[Київ]]|рік=2007|посилання=http://myslenedrevo.com.ua/studies/xramypod/66tomashpil.html}}
 
{{Ukraine-geo-stub}}
Рядок 136 ⟶ 145:
{{ВП-портали|Географія|Україна}}
 
[[Категорія:Населені пункти, названі на честь людей]]
[[Категорія:Трипільська культура]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані у 16 столітті]]
[[Категорія:Села Вінницької області]]
[[Категорія:Міста магдебурзького права на Поділлі]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Марківка_(Тульчинський_район)