Марківка (Тульчинський район): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 67:
Після захоплення Поділля [[Російська імперія|росіянами]] з 1804 року Янушград увійшов до складу [[Ямпільський повіт (1795—1923)|Ямпільського повіту]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]], ставши центром однойменної волості. Не зважаючи на захоплення земель Четвертинські залишили за собою право на Янушград. Ще на початку ХІХ століття Янушград занепав в зв'язку з переміщенням торгівельних шляхів і втратив назву ставши іменуватися містечком Марківка. Останнім паном містечка з роду Четвертинських був Готфрід Богуміл Четвертинський, який помер 1844 року. Після його смерті власність Четвертинських на Поділлі, включаючи Марківку, відійшла його дочці Емілії, яка вийшла заміж за князя Вітинштейна.
 
1853 року Вітинштейни продали містечко поміщику Станіславу Францевичу [[Перловські|Перловському]], який володів на той час і сусіднім селом, [[Вербова (Томашпільський район)|Вербова]]. Після переходу Марківки у володіння Перловських ним почали керувати два сина Станіслава&nbsp;— Антоній і Адольф.<ref>Відповідно до 1897 року у список дворян губернії 9 червня 1836 року були включені Станіслав Фанцевич Перловський. Тоді ж до цього ж списку були включені його сини&nbsp;— Михайло і Адольф. 31 березня 1851 року до списку дворян Подільської губернії були включені ще троє дітей&nbsp;— Людвіг, Антон і Юлія-Марія.</ref><ref>{{книга|назва=Списокъ дворянъ, всесенныхъ въ дворянскую родословную книгу Подольской губерніи|місце=[[КрасноярськКам'янець-Подільський|Каменецъ-Подольскъ]]|видавництво=Типографія Подольскаго Губернскаго Правленія|рік=1897}} {{ref-ru}}</ref> Кожен з братів побудував для себе по палацу з парками навколо, а також фільварками, які використовувалися для господарства. Фільварок Антонія знаходився на півночі містечка, Адольфа&nbsp;— на заході за 2,5 кілометрів від села. У XX столітті комуністи зробили у палаці Антонія школу, а палац Адольфа розділили на квартири для жителів села. У часи [[Радянсько-українська війна|Радянсько-української війни]] фільварки були знищені. За даними Центральної районної бібліотеки для дорослих Томашпільського району житло більшості селян Марківки станом на середину XIX століття до 1923 року, коли була знищенна остання хата такого типу, мало такий вигляд:<ref name="ЦРБ"/>
{{цитата|Воно складалося з невеличкої хатини, побудованої з дерева в зруб, під солом'яною покрівлею. Двері зроблені з обтесаного дуба, збиті кілками на бігунах, замки були дерев'яні. Рам вікон не було, скло вставлялось в дирку вирізану в стіні і обмащувалось глиною. Димоходів не було, дим виходив через солом'яну покрівлю. Хатина поділялась на три частини: в одній жила сім'я, в другій&nbsp;— сіни, в третій&nbsp;— містилася худоба.|40|<ref name="ЦРБ"/>}}