Пам'ятник Тарасові Шевченку (Харків): відмінності між версіями

== Опис ==

 

 

У плані монумент являє собою своєрідну архітектурну спіраль з 11-метровим тригранним [[пілон]]ом з фігурою Тараса Шевченка всередині і виступами по колу, що оточують пілон, на яких розмістились 16 динамічних статуй&nbsp;— високохудожніх зразків радянської пропаганди, які за задумом автора проекту мали символізувати людей праці та їхню боротьбу за свої права проти пригноблювачів&nbsp;— від непокірних, бунтарських образів з творів Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка до учасників [[Революція 1905—1907|першої російської революції 1905—1907 років]] та [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневої революції 1917 року]], а велично-мажорна група, що складається з робітника-шахтаря, колгоспника, червоноармійця та жінки-робфаківки, є уособленням тодішньої сучасності, тобто «вільної праці та молодості нової України»<ref>''Чернова&nbsp;М.&nbsp;В.'' Пам'ятник Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченку в Харкові., Харків: «Прапор», 1984</ref>.

 

Домінантою монумента є фігура Кобзаря-Шевченка заввишки 5,5&nbsp;м, встановлена на високому постаменті з сірого (на момент спорудження яскраво-чорного) [[лабрадорит]]у. Статуя сповнена динаміки&nbsp;— і в точно знайденому ракурсі злегка схиленої набік голови, і в енергійному жесті правої руки, і взагалі в усій фігурі Шевченка проглядається готовність до дій, цілеспрямованість, внутрішня напруженість, що цілком відповідало радянській трактовці образу Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка як поета і митця-революціонера. Скульптура має яскраво виражений силует, легко впізнаваний здалеку, що зближує загальне тло монумента з ''[[конструктивізм]]ом'',&nbsp;— суворі, укрупнені складки одягу, лаконічність форм, енергійна обробка поверхні великими узагальненими площинами&nbsp;— все це покликано створити могутній образ нескореного борця за права трудящих. До деталізації автор вдається лише, як і слід чекати, у розробці обличчя, що здійснено не лише для досягнення [[портрет]]ної схожості, а й розкриття внутрішнього світу, і знову ж таки, в руслі трактування особистості поета, виявлення твердості і сили духу поета-борця. Саме тому погляд монументального Кобзаря суворий і гнівний, а викарбувані на чолі мислителя зморшки означають гіркоту пережитого-передуманого. Цілісності образу автор досягає проробкою й інших деталей&nbsp;— наприклад, міцно стиснутою в кулак (гнівний жест) рукою.