Легені: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Література: Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
м уточнення
Рядок 1:
[[Файл:Respiratory system complete uk.svg|thumb|200пкс|[[Дихальна система]] людини]]
 
'''Леге́ні''' (лат. ''púlmo, pulmónes''; грец. ''pneumon'') — [[орган (анатомія)|органи]] [[повітря]]ного [[дихання]] у деяких [[риби|риб]] (наприклад, [[дводишні]]), наземних [[хребетні|хребетних]] і у [[людина|людини]]. Легені розташовуються в передньому відділі порожнини тіла, а у [[ссавці]]в і людини — в [[грудна порожнина|грудній порожнині]], відокремленій від черевної порожнини [[діафрагмаДіафрагма (анатомія)|діафрагмою]]. За допомогою легень здійснюється [[газообмін]] між повітрям у порожнині легень і [[кров]]'ю, що тече легеневими [[капіляр (біологія)|капілярами]]ами.
 
== Легені тварин ==
Рядок 21:
== Легені людини ==
 
[[Файл:Illu bronchi lungs numerical labels.jpg|thumb|300px|right|Схематичне зображень легень людини.<br />1: [[Трахея]] 2: Легенева артерія 3: Легенева вена 4: Альвеолярний хід 5: [[Альвеоли]] 6: Серцева вирізка лівої легені 7: [[Бронхіоли]] 8: Третинні бронхи 9: Вторинні бронхи 10: Головні [[бронхи]] 11: [[Гортань]]]]
 
=== Органогенез ===
Рядок 31:
=== Анатомія ===
 
Легені людини мають вигляд [[конус]]а, верхівка якого обернена догори, а основа (лат. ''basis pulmonis'') прилягає до [[діафрагма|діафрагми]], спереду, збоку та ззаду&nbsp;— до грудної стінки, присередньо&nbsp;— до органів [[середостіння]] та до [[Хребет|хребтового стовпа]]. Права легеня об'ємніша приблизно на 10&nbsp;% за ліву, а також товстіша та коротша за неї. Вони вкриті оболонкою&nbsp;— [[плевра|плеврою]].
 
Верхівка легень (лат. ''apex pulmonis'') виступає над верхнім отвором грудної клітки, та знаходиться на рівні шийки I ребра ззаду і на 3 &nbsp;см вище реброво-груднинного синхондрозу I ребра спереду.
 
Легені мають опуклу реберну поверхню (іноді на легенях є відбитки від [[ребра|ребер]]), увігнуту діафрагмальну і серединну поверхню, обернену до серединної площини тіла. Ця поверхня називається медіастинальною (середостінною), та на ній знаходиться серцеве втиснення (лат. ''impressio cardiaca'') та ворота легень(лат. ''hilus pulmonis''). Основна частина [[серце|серця]] розташована саме тут&nbsp;– зліва від серединної лінії. Всі органи, що розташовані між легенями посередині складають середостіння (лат. ''mediastinum'').
 
Корінь легені (лат. ''radix pulmonis'') складається з головного бронха, легеневої артерії, двох легеневих вен, а також бронхових артерій, вен, нервів, лімфатичних судин та бронхо-легеневих лімфовузлів. Взаєморозташування бронхів та великих судин у воротах обох легень відрізняється. У воротах лівої легені передньоверхнє положення займає легенева артерія, середнє&nbsp;— головний бронх, задньонижнє&nbsp;— легеневі вени (аббревіатура зверху вниз АБВ). У воротах правої легені передньоверхнє положення займає бронх, середнє&nbsp;— артерія, задньонижнє&nbsp;— легеневі вени (аббревіатура зверху вниз БАВ)
 
Легені складаються з часток, розділених глибокими вирізками. Права легеня більша за розміром і за об'ємом, вона має 3 частки, ліва&nbsp;— дві(зумовлено тим, що у лівій частині знаходиться серце). Частки легень&nbsp;— окремі, певною мірою ізольовані, анатомічно відокремлені ділянки легень з власним частковим судинно-нервовим комплексом. Частки легень діляться на бронхолегеневі [[Сегмент (легенева тканина)|сегменти]]. В кожному сегменті виділяють кілька [[Первинна долька|дольок]].
 
Середня висота лівої легені у чоловіків&nbsp;— 27,1 &nbsp;см і 21,6 см (у жінок), в той час як правої&nbsp;— 29,8 і 23 &nbsp;см відповідно. Середня маса однієї легені дорослого коливається від 374 до 1914 грамів. Загальна ємність коливається від 1290 до 4080 мл і в середньому становить 2680 мл<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_medicine/16208 Лёгкие//Медицинская энциклопедия]</ref>.
 
У дітей тканина легень блідно-рожевого кольору. У дорослих тканина легень поступово темніє за рахунок часточок [[вугілля]], [[пил]]у, які відкладаються у [[сполучна тканина|сполучнотканинній]] основі легень. Структура тканини легень має особливу будову, тому належать вони до [[паренхіма]]тозних органів.
Рядок 55:
Серед інших патологій зустрічаються різні вади розвитку легенів ([[агенезія]], [[аплазія]], [[гіпоплазія]], вроджена локалізована [[емфізема легенів]] і&nbsp;т.&nbsp;д.), [[свищ]]і, [[пневмопатія|пневмопатії]], онкологічні захворювання ([[рак легені]], [[кіста|кісти]]), спадково обумовлені захворювання (наприклад, [[муковісцидоз]]) і&nbsp;т.&nbsp;д. Пошкодження судин грудної стінки може зумовити [[гемоторакс]], а пошкодження легеневої тканини&nbsp;— [[пневмоторакс]].
 
Розвитку захворювань легенів сприяють [[куріння]], отруєння вихлопними газами, робота на шкідливому виробництві. Зокрема «запилення» легенів призводить до [[пневмоконіоз]]ів, [[антракоз]]у, [[силікоз]]у<ref>[http://www.uran.donetsk.ua/~masters/2005/fgtu/gorskaya/library/tekst0.htm Горская Н. И. (ДонНТУ). Проблемы профзаболеваний в угольной отрасли]</ref>.
 
== Див. також ==
Рядок 77:
|Проект =
}}
* Регеда М. &nbsp;С. &nbsp;Гнійні хвороби легень. -&nbsp;— Львів: Сполом, 2008. -&nbsp;— 118 с.
* Регеда М. &nbsp;С. &nbsp;Запальні захворювання легень та бронхів. -&nbsp;— Львів: Сполом, 2009. -&nbsp;— 205 с.
* Регеда М. &nbsp;С. &nbsp;Алергічні захворювання легень.&nbsp;— Львів, 2009.&nbsp;— 342 с.
* ''Шмальгаузен И. И.'', Основы сравнительной анатомии позвоночных животных, 4 изд., М., 1947.
* ''Масенов Т. М.'', Биодинамика легких у млекопитающих, А.-А., 1968.