Михайло Васильович Чорторийський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 63:
В джерелах згадується в 1442—1478 роках.
 
Після падіння Свидригайла, супроводжував Владислава ІІІ Варненчика в військовому поході на [[Угорщина|Угорщину]], [[Буда (Будапешт)|Буду]]. В червні [[1442]] Владислав ІІІ Варненчик дав грамоту, на дозвіл вживати печатку з Погонею «яку від батька та діда уживали». [[1443]] року Владислав ІІІ надав йому [[Новиця|Новицю]] під [[Галич]]ем. Разом з братом Іваном сприяв тому, що [[Луцьк]] перейшов під владу Литви. У [[1442]] р. отримав від нього привілей для «трьох братів наших Івана, Олександра і Михайла, князів на Чорторийську, тим князям кревним своїм, дозволяю вживати печатку княжу, яку від батька і діда уживали, тобто озброєного вершника що тримає в руці меч оголений» (ще один аргумент на користь походження Чорторийських від Костянтина Ольгердовича). Довший час — 1443—1451 рр. був надвірним маршалком [[Свидригайло Ольгердович]]а на Волині. Після смерті Свидригайла Ольгердовича став намісником (старостою) [[:брацлав]]ським, тобто фактично очолив оборону південних кордонів.
 
[[Свидригайло]] надав йому в [[1445]]-51 рр.: Ричов над [[Стир]]ом, в Луцькому повіті&nbsp;— [[Голишів (Рівненський район)|Олишов]], [[Дерев'яне (Рівненський район)|Дерев'яне]], [[Диків|Диково]], [[Сухівці (Рівненський район)|Суховці]], Чарнковиць, монастир Св. Миколая в [[Клевань|Клевані]] та Холопи над р. [[:Случ (притока Горині)|Случ]]. 1446 року отримав [[Старожуків|Старий Жуків]], від чого пізніше став підписуватись «князь на Клевані і Жукові».<ref>''[[Цинкаловський Олександр Миколайович|Цинкаловський ОлександрОлександер]].'' [http://diasporiana.org.ua/istoriya/887-tsinkalovskiy-o-stara-volin-i-volinske-polissya-t-1/ Жуків Старий] // Стара Волинь і Волинське Полісся. Т. 1.&nbsp;— Вінніпег, 1984.&nbsp;— 600 с.&nbsp;— С. 402.] </ref>
 
[[1463]] року з Польщі на просьбу [[Кафа|Кафи]] в Таврії був посланий збройний загін з 500 чоловік. Під [[Брацлав]]ом хтось із загону мав сутичку з охороною Брацлавського замку, через що було спалене місто. Князь Михайло наздогнав зі своїми людьми загін і всі вони полягли в бою. Тоді ж [[Кафа]] була взята турками.
Рядок 74:
 
=== Сім'я ===
Був одружений з донькою [[луцьк]]ого старости [[Немиря Рязанович|Немирі Резановича]] Софією.<ref>''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' [http://www.polona.pl/item/167084/329/ Korona polska przy złotej wolności …wolności…]''&nbsp;— T.&nbsp;1.]&nbsp;— S. 367.</ref> Донька Ганна була одружена з князем Іваном Юрійовичем Дубровицьким ({{пом}} 1481?—1481).
 
== Примітки ==