Відмінності між версіями «Утворення та еволюція галактик»

м
прим.
м (прим.)
[[Файл:Cluster Collisions Switch on Radio Halos - Copy.jpg|міні|Один з еволюційних етапів розвитку у Всесвіті — утворення галактик]]
'''[[Галактика]]'''&nbsp;— космічна система, яка складається із [[Зоря|зір]], [[Космічні промені|космічних променів]], [[Зоряне скупчення|зоряних скупчень]], хмар пилу, хмар газу, [[Міжзоряне середовище|міжзоряної речовини]] та інших космічних об'єктів. Утворення галактик вважається природним етапом еволюції [[Всесвіт]]у<ref name=" Климишин І. А., Тельнюк-Адамчук В.В. Шкільний астрономічний довідник:Кн. Для вчителя. – К.: Рад. Шк.., 1990.-287 с. – С. 48-49"> Климишин І. А., Тельнюк-Адамчук В.&nbsp;В.&nbsp;Шкільний астрономічний довідник: Кн. Для вчителя.&nbsp;— К.: Рад. Шк.., 1990.-287 с.&nbsp;— С. 48-49</ref>. Галактики є одним з основних елементів, за якими відбуваються астрономічні спостереження<ref name="Мухин Л. М. Мир астрономии: Рассказы о Вселенной, звездах и галактиках/ Худож. Н. Маркова. – М. : Мол. гвардия, 1987. – 207[1] c., ил. – (Эврика) – С.91-100"></ref>.
 
== Утворення галактик ==
У період, коли після [[Великий вибух|Великого вибуху]] минуло більше мільйона років, у світі відбулись зміни. [[Електрон]]и з [[Протон|протонами]] об'єдналися в [[Атом|атоми]] і Всесвіт став прозорим для електромагнітного випромінювання (випромінювання відділилося від речовини). За змінами, що відбувалися у Всесвіті після того, стало можливим спостерігати. Ступінь віддаленості об'єкту впливає на те, яким об'єкт бачить астроном, що за ним спостерігає. Якщо спостереження буде вестись за далекими галактиками, то світло від них може йти мільярди років. Це дає можливість бачити галактики такими, якими вони були багато років тому. Науковці і звичайні спостерігачі не можуть знати, що відбувається з об'єктом в даний момент часу. Така закономірність виникає тому, що швидкість передачі будь-якої інформації обмежується значенням поширення швидкості світла<ref name="Мухин Л. М. Мир астрономии: Рассказы о Вселенной, звездах и галактиках/ Худож. Н. Маркова. – М. : Мол. гвардия, 1987. – 207[1] c., ил. – (Эврика) – С.91-100"></ref>. Першим припущення про існування галактик&nbsp;— зоряних систем, зробив англійський астроном [[Вільям Гершель]]<ref name="Агекян Т.А. Звезды, галактики, Метагалактики. – 3-е над., перераб. и доп. – М.: Наука, Главная редакция физико-математической литературы, 1982, 416 с.">Агекян Т.&nbsp;А.&nbsp;Звезды, галактики, Метагалактики.&nbsp;— 3-е над., перераб. и доп.&nbsp;— М.: Наука, Главная редакция физико-математической литературы, 1982, 416 с.</ref>.
 
== Процес еволюції ==
 
== Класифікація галактик ==
Класифікація галактик була розроблена згідно з їх особливостями. Загальноприйнята відома класифікація галактик виникла як результат праці американського науковця [[Хаббл Едвін|Хаббла]] у 1920-х роках<ref name="Шкловский"/>. Це перша класифікація галактик, яку прийнято використовувати в спостережній астрономії<ref name="Мухин Л. М. Мир астрономии: Рассказы о Вселенной, звездах и галактиках/ Худож. Н. Маркова. – М. : Мол. гвардия, 1987. – 207[1] c., ил. – (Эврика) – С.91-100">Мухин Л.&nbsp;М.&nbsp;Мир астрономии: Рассказы о Вселенной, звездах и галактиках/ Худож. Н. Маркова.&nbsp;— М. : Мол. гвардия, 1987.&nbsp;— 207[1] c., ил.&nbsp;— (Эврика)&nbsp;— С.91-100</ref>. Згідно з висновками астронома, галактики можна поділити на три типи: [[Еліптичні галактики|еліптичні]], [[Спіральна галактика|спіральні]] та [[Неправильна галактика|неправильні]]. Еліптичні галактики («Е&nbsp;— галактики») представляють собою сфероїди, які мають різний ступінь сплюснутості. Яскравість концентрується в центрі. До їх складу входять старі зірки, які мають невелику масу і при цьому в них спостерігається надмірна маса водню<ref name="Шкловский"/>. [[Лінзоподібна галактика|Лінзоподібні галактики]] та сферичні галактики входять до складу еліптичних галактик. Складовими таких еліптичних галактик є старі зорі. В тих галактиках, що є найбільш сплющеними з них, присутнє обертання. В них відсутні хмари, до складу яких входять пил і космічний газ.
[[Файл:M49a.jpg|міні|[[Еліптичні галактики|Еліптична галактика]]]]
Спіральні галактики («S-галактики») мають декілька спіральних рукавів, які характеризуються неправильною формою. Сумарна маса цих рукавів є значно меншою за масу сферичної складової певної галактики. Ці рукави виділяються через наявність значної частини молодих масивних зірок, для яких характерна висока світність. Виникнення таких зірок стає можливим через наявність міжзоряного газопилового середовища, який сконцентрований у площині, в якій знаходяться спіральні рукава. У S-галактик вміст міжзоряного газу є більшим, ніж у E-галактик. Це є поясненням того факту, чому у останніх процес виникнення зірок майже не відбувається<ref name="Шкловский"/>. Відкриття саме спіральних галактик відбулось першим<ref name="Мухин Л. М. Мир астрономии: Рассказы о Вселенной, звездах и галактиках/ Худож. Н. Маркова. – М. : Мол. гвардия, 1987. – 207[1] c., ил. – (Эврика) – С.91-100"></ref>.
[[Файл:Messier 81 HST.jpg|міні|[[Спіральна галактика]]]]
Для неправильних галактик характерна мала маса та нерегулярна форма. Маса галактик визначається кількістю зірок, які в ній знаходяться. Маса [[Туманність Андромеди|Туманності Андромеди]] майже в три рази переважає масу нашої Галактики, хоча наша Галактика і належить до числа гігантів.
Окрім показника маси, галактики характеризуються та відрізняються між собою осьовим повертанням. Осьове повертання&nbsp;— це обертальний момент, який здійснюється на одиницю маси. Для S-галактик характерна більша міра повертання, ніж для Е-галактик. У вчених є припущення, що E-галактики мають сплюснуту форму через характер зіркового руху. Відмінності, які присутні у двох типів галактик, не спричиненні еволюційними змінами. Структура, яка є в галактики, виникає під впливом початкових умов, в яких вона була створена<ref name="Шкловский"/>. До типових представників неправильних галактик відносяться [[Велика Магелланова Хмара]] та [[Мала Магелланова Хмара]]. Така назва&nbsp;— неправильні галактики&nbsp;— виникла через особливості їх видимої форми. На їх вигляд могли вплинути вибухи чи взаємодія з галактиками, які є сусідніми і розташовані поблизу<ref name="Мухин Л. М. Мир астрономии: Рассказы о Вселенной, звездах и галактиках/ Худож. Н. Маркова. – М. : Мол. гвардия, 1987. – 207[1] c., ил. – (Эврика) – С.91-100"></ref>.
[[Файл:Irregular galaxy NGC 1427A (captured by the Hubble Space Telescope).jpg|міні|[[Неправильна галактика]]]]
Еволюція у E-галактиках виникала наступним чином. Відбувається стискання великих хмар газу під дією закону всесвітнього тяжіння в [[Протогалактика|протогалактику]], а після цього у галактику. Уявімо величезну кулю,яку створено з газу і яка стискається за законом вільного падіння до центру. На початкових стадіях цей газ мав високу температуру, проте вона зменшувалась. [[Гравітаційна нестійкість]] стала причиною появи згустків великих розмірів, які еволюціонували у кулі. Вони мали хаотичний рух і це призводило до їх зіштовхування. Вони ставали більш щільними. На такому етапі почали формуватись зірки першого покоління. Ті, що були найбільш масивного розміру та маси, завершили свою еволюцію ще до початку стискання протогалактик. Міжзоряне середовище збагачувалось металами, коли відбувався їх вибух як наднових. Це і стало причиною того, що зорі, які були утворені пізніше, мали зовсім інший хімічний склад. Наслідком цього є те, що зірки, які розташовані поблизу центра еліптичної галактики є більш насичені важкими металами ніж ті, які більш віддалені від нього.