Утворення та еволюція галактик: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 8:
Присутній тісний взаємозв'язок між еволюцією галактик та еволюцією зірок. Зорі, які належать до [[Червоні гіганти|червоних гігантів]], після того, як скидають свої зовнішні оболонки, розсіюються у міжзоряному просторі. Після того, як завершиться процес охолодження, зірка спочатку стане «[[Білий карлик|білим]]», а потім «[[Чорний карлик|чорним карликом]]».
 
У процесі власної [[Еволюція|еволюції]] у міжзоряному просторі опиняється частина маси зірки. Вона буде необхідна для утворення нових зірок, чий розвиток буде відбуватись по аналогічній схемі. Під час круговороту речовини у Галактиці, її певна частина залишається в зоряному стані в надрах [[Нейтронна зоря|нейтронних зірок]] та «мертвих» білих карликів. Вчені припускають, що можливо певна частина речовини залишається і в чорних дірах. Зірки, що були утворені на етапі раннього існування галактики, і які мають масу, меншу, ніж сонячна маса, не встигають хоча б частково повернути в міжзоряний простір речовину, яка була витрачена на їх утворення. Це відбувається через обмежений вік галактики. Кількість міжзоряного середовища має зменшуватись по мірі розвитку галактики. Подібна тенденція має прослідковуватись ув інших зоряних систем.
 
Хімічному складу міжзоряного газу властиво змінюватись. У процесі кругообігу відбувається його насичення важкими елементами та [[Гелій|гелієм]]. Коли газ знаходиться у надрах зірок, це відбувається при високих показниках тиску та температури. У ньому відбуваються [[термоядерні реакції]]: гелієві та водневі. Присутні зміни хімічного складу: [[водень]] поступово вигорає, кількість гелію зростає. Так само зростає і кількість важких елементів. І лише після цього відбувається повернення газу у міжзоряне середовище.
 
Існують припущення, що надважкі елементи утворюються при спалахах [[Наднова|наднових]]. Коли відбувається вибух такої зірки, проходять цепніланцюгові реакції, які супроводжуються утворенням великої кількості нейтронів. Як результат спалахів наднових у міжзоряний простір безперервно надходять важкі та надважкі елементи. Відбувається їх змішування зіз міжзоряним газом.
 
Раніше в Галактиці вміст міжзоряного газу був набагато більшим, ніж зараз. Швидкість утворення зірок з нього була вища, ніж сучасна. Це впливало на те, що наднові зірки спалахували набагато частіше, ніж у сучасному світі. Науковці провели розрахунки, відповідно до яких, у період, коли вік Галактики був меншим за 1 мільярд років, частота спалахів наднових була у 100 разів більшою, ніж вона є на сьогоднішній день. Вчені приходять до висновку, що за всю історію існування Галактики у ній спалахнуло близько 1 мільярду наднових зірок. Така цифра пояснює вміст важких та надважких елементів в [[Міжзоряний газ|міжзоряному газі]] і зірок «другого покоління», для утворення яких у різний час цей газ слугував основою. Зірки, що з'явились під час формування Галактики, в своїх зовнішніх шарах зберегли початковий хімічний склад тієї міжзоряної речовини, з якої вони були сформовані. До таких зірок належать [[Субкарлик|субкарлики]] та зорі, які входять до складу шарових скупчень, при цьому маса таких скупчень має бути меншою за одну сонячну. Сонце є зіркою «другого покоління» і в його складі є набагато більше важких елементів, ніж у зірок, які належать до «першого покоління». Відмінності, які спостерігаються в хімічному складі зірок субкарликів та зірок головної послідовності, пояснюються тим, що відбувається неперервне збагачення Галактики важкими елементами<ref name="Шкловский И.С. – Вселенная, жизнь, разум/ Под. Ред. Н.С. Кардашева и В.В. морозаМороза. – 6-е изд., доп. – М.: Наука. Гл. ред. Физ. –мат. Лит., 1987 (Пробл. Науки и техн. прогресса). – 320 с. – С. 77-87"></ref>.
 
== Класифікація галактик ==