Григорій Сяноцький: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 37:
Після звернення посідача [[Підкамінь|Підкаменя]] [[Петро Цебровський|Петра Цебровського]] щодо заснування домініканського монастиря (тепер [[Монастир походження дерева Хреста Господнього]], [[УГКЦ]]) сам приїхав сюди, в день [[Успіння]] [[Діва Марія|Пречистої Діви Марії]] [[1464]] року спровадив сюди братів. Монахи осіли при костелі Успіння ПДМ, Св. Хреста, апостолів Петра і Павла та всіх святих.<ref>{{SgKP|VIII|403|Podkamień}} — S. 403. {{ref-pl}}</ref>
У життєписі ({{lang-la|Vita et mores Gregorii Sanocei}}, 1476), що його склав [[Філіппо
1464 року суддя Пйотр з Браніц та підсудок земський львівський Ян з [[високе|Високого]] підтвердили продаж Міхалом зі Стрілищ свого частини свого села [[Медуха (село)|Медуха]] за 200 [[гривня польська|гривень]] звичної монети львівському архиєпископу РКЦ Г. Сяноцькому. 1469 року було укладено угоду між Г. Сяноцьким та Миколаєм [[карнковські|Карнковським]] з Медухи стосовно розмежування [[саджавка|саджавок]] між Медухою та [[Библо]]м (тепер [[Набережне (Галицький район)|Набережне]], Галицький район).<ref>{{SgKP|VI|230|Meducha}} — S. 230. {{ref-pl}}</ref>
|