Кирилівський монастир: відмінності між версіями

Життя Кирила розкривається у південній апсиді церкви у хронологічній послідовності, проте певні [[іконографія|іконографічні]] риси єпископа потребують пояснення. Майже в усіх композиціях Кирило зображений у шапочці. Чому ж навіть у приміщенні Кирило не знімає її? Справа в тому, що [[єпископ олександрійський]] обіймав посаду самого папи римського на [[Ефеський собор|Ефеському соборі]] і тому отримав лор (білу папську шапочку) від папи римського [[Целестін]]а. Коли ж [[християнство]] розділилось на дві гілки — [[західний обряд|західний]] і [[східний обряд]]и, то зображувати Кирила в папському лорі було начебто незручно на стінах православного храму. Тому шапочка змінила свою форму, але як символ титулу, який мав Кирило Олександрійський, на всіх зображеннях назавжди залишилась на ньому. У цій апсиді представлені сцени з життя [[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія]], святі македоняни й солуяни, що вказує на зв'язок мистецтва [[Русь|Русі]] і південнослов'янських країн. Тут зображено святого Костянтина (а має бути Кирило, тобто той святий, якому присвячено храм), [[Климент Болгарський|Климента Болгарського]],[[Іоанн Македонянин|Іоанна Македонянина]], [[Йосип Солунський|Йосипи Солунського]].

 

 

У нартексі на [[стіна]]х і [[склепіння]]х розкрита тема [[страшний суд|страшного суду]]. Монументальну композицію «Страшний суд» доповнюють пов'язані з ним сцени [[апокаліпсис]]а. Іконографія «Страшного суду» досить повно розроблена у [[Візантія|Візантії]] ще в [[іконоборство|доіконоборський]] період — до VIII ст.''' На Русі цей сюжет вперше з'явився саме в Кирилівській церкві, поклавши початок широкому розповсюдженню теми.'''