Національний університет оборони України: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 39:
Історія становлення та розвитку Національного університету оборони [[Україна|України]] починається з відкриття у м. [[Київ|Києві]] у [[1914]] році Другого Київського військового піхотного та [[Історія Росії|Миколаївського]] артилерійського училищ. Місто [[Київ]] не випадково було вибране для розміщення додатково ще двох військових училищ. У розпорядженні військового відомства в межах Київського Володимирського кадетського корпусу знаходилась значна вільна ділянка землі, яку у [[1913]] році було вирішено відвести для будівництва приміщень для Другого Київського військового піхотного училища та Миколаївського артилерійського училища.
Головний корпус Національного університету оборони України імені Івана Черняховського розташовується в приміщенні головного корпусу Другого Київського військового піхотного училища ([[1914]]–[[1918]] роки). Для потреб розбудови нового навчального закладу у [[1914]] році було відведено 18 десятин землі у так званому «Кадетському гаю», що дало змогу створити найбільший в імперії навчальний полігон для стрільб.
Перший набір до училища (180 [[юнкер]]ів) відбувся 15 жовтня [[1915]] року. До завершення будівництва головного навчального корпусу юнкери розміщувалися в казармах поряд з ним. Навчання у новій будівлі училища розпочалося у березні [[1917]] року. [[17 серпня]] [[1918]] року законом [[Рада Міністрів Української Держави|Ради міністрів Української Держави]] ВНЗ реорганізовано в [[Український народний університет|Київський державний український університет]] і переведено в приміщення [[Національний університет оборони України імені Івана Черняховського|Миколаївського артилерійського училища]]. У [[1919]] році на базі містечка колишнього Миколаївського юнкерського училища були створені Перші артилерійські курси для підготовки командного складу для [[Червона Армія|Робі́тничо-Селя́нської Черво́ної А́рмії (РСЧА, РККА)]]. Далі 16 червня [[1920]] року наказом по Південно-Західному фронту курси отримують назву Четверті Київські артилерійські курси{{sfn|Яловой|1979|с=7}}.
Історичний шлях Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.
| |||