Мюріел Спарк: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Посилання: категоризація
Turzh (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 7:
| Ім'я при народженні = Muriel Sarah Camberg
| Дата народження = [[1 лютого]] [[1918]]
| Місце народження = [[Едінбург]], [[Шотландія]], [[Велика Британія]]
| Дата смерті = [[13 квітня]] [[2006]]
| Місце смерті =
| Національність = [[Шотландці|шотландка]]
| Громадянство = [[Велика Британія]]{{GBR}}
| Мова творів = [[Англійська мова|англійська]]
| Рід діяльності = [[прозаїк]], [[поет]], літературний критик
| Роки активності =
| Жанр =
| Премії =
* James Tait Black Memorial Prize, [[1965]]
* US Ingersoll Foundation T.S. Eliot Award, [[1982]]
* British Literature Prize, [[1997]]
| Lib =
| Сайт =
}}
'''Мюріел СараМю́ріел Спарк''' ({{lang-en|Muriel Sarah Spark}}; *[[1 лютого]] [[1918]]  [[13 квітня]] [[2006]])  Кавалер Ордену Британської імперії,[[Велика Британія|британська]] [[письменниця]], [[драматург]], [[поет]] і літературний критик [[Шотландці|шотландського]] походження, представниця [[Сатира|сатиричного]] напрямку в літературі; Кавалер Ордену Британської імперії.
 
== Біографія ==
 
'''Мюріел Сара Спарк''' ({{lang-en|Muriel Sarah Spark}}; [[1 лютого]] [[1918]] — [[13 квітня]] [[2006]]) — Кавалер Ордену Британської імперії, британська письменниця, [[драматург]], [[поет]] і літературний критик, представниця сатиричного напрямку в літературі.
 
==Біографія==
===Дитинство та юність===
'''Мюріел Спарк''' (дівоче прізвище '''Мюріел Сара Камберг''' (/ Muriel Sarah Camberg)) народилася в [[Едінбург|Едінбурзі]] ([[Шотландія]]). Батько майбутньої письменниці належав до іудаїстьскої[[юдаїзм|юдаїстьскої віри]], мати була [[Англіканська Церква|англіканкою]].

Початкову освіту М. Спарк здобула ву Вищій Школішколі для дівчат Джеймса Ґіллеспі (''James Gillespie's High School for Girls''); татакож скінчила секретарські курси при Коледжі Херріот-Вотт (''Heriot-Watt College'').

Протягом кількох років М. Спарк викладала [[Англійська мова|англійську мову]] в школі, працювала секретарем.
[[1937]] року Мюріел Спарк одружилася з Сіднеєм Освальдом Спарком (''Sidney Oswald Spark''), з яким згодом переїхала до [[Південна Родезія|Південної Родезії]] (тепер [[Зимбабве]]). Наступного року у них народився син Робін. Втім [[шлюб]] виявився недовговічним.нетривким, і вже [[1940]] року Мюріел Спарк залишає чоловіка і сина та повертається до Великої Британії, де влаштовується на роботу у розвідувальний відділ Міністерства закордонних справ. Мюріел фінансово підтримує свого сина і навіть намагається перевезти його на батьківщину, втім син повертається згодом з батьком і мешкає разом з його батьками ув Шотландії.
 
===Роки творчості===
Займатися літературною творчістю Мюріел Спарк почала після війни, почавши з віршів і літературної критики. 1947 року вона стала «Поетичного огляду» (Poetry Review), провідного регулярного поетичного видання у Великій Британії. Спарк опублікувала низьку біографій літераторів ХІХ століття, зокрема ''«Дитя світла: переоцінка Мері Шеллі»'' (Child of Light: A Reassessment of Mary Shelley, 1951)», ''«Джон Мейсфілд»'' (John Masefield) (1953) та'' «Емілі Бронте: її життя та творчість»'' (Emily Brontё: Her Life and Work, 1953).1952 року виходить перша поетична збірка письменниці «Фенфарло та інші вірші» (Fanfarlo and Other Verse, 1952).
 
Займатися літературною творчістю Мюріел Спарк почала після [[Друга світова війна|війни]], почавши з віршів[[вірш]]ів і літературної критики. [[1947]] року вона стала критиком «Поетичного огляду» (''Poetry Review''), провідного регулярного поетичного видання учасопису ВеликійВеликої Британії. Спарк опублікувала низькунизку [[Біографія|біографій]] літераторів [[19 століття|ХІХ століття]], зокрема ''«Дитя світла: переоцінка Мері Шеллі»'' (''Child of Light: A Reassessment of Mary Shelley'', [[1951]])», ''«Джон Мейсфілд»'' (''John Masefield'') ([[1953]]) та'' «Емілі Бронте: її життя та творчість» ('' (Emily Brontё: Her Life and Work'', [[1953]]). У [[1952]] рокуроці виходить перша [[Поезія|поетична]] збірка письменниці «Фенфарло та інші вірші» (''Fanfarlo and Other Verse, 1952'').
Значна подія в житті Мюріел Спарк сталася 1954 року – вона приймає католицьку віру. Крок, який, на думку самої письменниці, значно вплинув на її подальшу літературну діяльність. Пенелопа Фітцжеральд (Penelope Fitzgerald), письменниця і добра знайома Спарк, згадує, як Мюріел завжди підкреслювала, що до момента прийняття нею католицизму, вона не могла осягнути всю повноту людського існування, як це повинен робити романіст. <ref>Hal Hager, "About Muriel Spark," Muriel Spark, ''The Prime of Miss Jean Brodie,'' (New York: HarperPerennial, 1999) 141.</ref>. В інтерв'ю Джону Туса (John Tusa) на BBC Radio 4 Мюріел розповідала про свій шлях до католицизму і його вплив на її творчість. [[Ґрем Ґрін]] та [[Івлін Во]] підтримали таке рішення Мюріел Спарк.
 
Значна подія в житті Мюріел Спарк сталася [[1954]] року&nbsp;— вона приймаєнавертається католицькудо віру[[Католицтво|католицької віри]]. КрокЦе був крок, який, на думку самої письменниці, значно вплинув на її подальшу літературну діяльність. Пенелопа Фітцжеральд (''Penelope Fitzgerald''), письменниця і добра знайома Спарк, згадує, як Мюріел завжди підкреслювала, що до моментамоменту прийняття нею католицизму, вона не могла осягнути всю повноту людського існування, як це повиненмає робити романіст. <ref>Hal Hager, "About Muriel Spark," Muriel Spark, ''The Prime of Miss Jean Brodie,'' (New York: HarperPerennial, 1999) 141.</ref>. В інтерв'ю Джону Туса (''John Tusa'') на [[BBC|BBC Radio 4]] Мюріел розповідала про свій шлях до католицизму і його вплив на її творчість. [[Ґрем Ґрін]] та [[Івлін Во]] підтримали таке рішення Мюріел Спарк.
Отримавши певне визнання як критик і поет, Спарк пробує себе в художній прозі. 1951 року вона отримує вищу нагороду на Різдвяному літературному конкурсі лондонського журналу «Observer» за своє оповідання ''«Серафім та Замбезі»'' (The Seraph and the Zambezi) за незвичну розробку різдвяної тематики.
 
Отримавши певне визнання як критик і поет, Спарк пробує себе в художній [[Проза|прозі]]. [[1951]] року вона отримує вищу нагороду на Різдвяному літературному конкурсі лондонського журналу «Observer» за своє оповідання ''«Серафім та Замбезі»'' (''The Seraph and the Zambezi'') за незвичну розробку [[Різдво|різдвяної]] тематики.
 
1957 року Мюріел Спарк публікує свій перший роман ''«Розрадники»'' (The Comforters), в якому згадувалася тема католицизму, хоча основний сюжет розгортався навколо молодої жінки, яка несподівано для себе приходить до усвідомлення того, що вона є персонажем роману.
Рядок 44 ⟶ 48:
1959 року Спарк переживає перший значний успіх з виходом роману ''«Memento mori»'', який можна назвати «танцем смерті» групи літніх інтелектуалів, які не припиняють сваритися і змагатися між собою напередодні смерті. Завдяки роману деякі критики почали порівнювати Спарк з іншим представниками сатиричного напряку в британській літературі [[Комптон-Бернетт|Комптон-Бернеттом]] та [[Івлін Во|Івліном Во]].
 
Втім, справжній успіх прийшов до Мюріел Спарк лише [[1961]] року, коли було надруковано її роман ''«Міс Джін Броуді в розквіті роківсил»'' (''The Prime of Miss Jean Brodie''), основою для якого було власне навчання Спарк у Школі Джеймса Гіллеспі. У 1966–1968[[1966]]–[[1968|68]] роках за романом було поставлено [[П'єса|п'єсу]], яка з успіхом йшла в театрах світу. [[1969]] року вийшов фільм, а наприкінці 701970&nbsp;— шестисерійний телефільм за романом.
 
Протягом кількоїкількох років Спарк мешкала у [[Нью-Йорк|Нью-Йорку]], потім переїхала до [[Рим|Риму]], де [[1968]] року познайомилася з художницею Пенелопою Джардін (''Penelope Jardine''). На початку 701970-х Спарк переїждає до [[Тосканія|Тосканії]] ([[Італія]]). Завдяки близьким стосункам Спарк з Джардін циркулюють чутки про їхній гомосексуальний[[Лесбійство|лесбійський]] зв'язок <ref>[http://www.philipweiss.org/mondoweiss/2006/04/how_the_new_yor.html How The New Yorker Made Muriel Spark's Reputation] April 17, 2006</ref>, які ніякого підтвердження не знайшли і завжди рішуче відкидалися самою письменницею і, так і залишилисялишившись чутками.
 
За заслуги в літературігалузі літератури [[1993]] року Мюріел Спарк стала Кавалером Ордена Британської імперії.
Протягом кілької років Спарк мешкала у [[Нью-Йорк|Нью-Йорку]], потім переїхала до [[Рим|Риму]], де 1968 року познайомилася з художницею Пенелопою Джардін (Penelope Jardine). На початку 70-х Спарк переїждає до Тосканії. Завдяки близьким стосункам Спарк з Джардін циркулюють чутки про їхній гомосексуальний зв'язок <ref>[http://www.philipweiss.org/mondoweiss/2006/04/how_the_new_yor.html How The New Yorker Made Muriel Spark's Reputation] April 17, 2006</ref>, які ніякого підтвердження не знайшли і завжди рішуче відкидалися самою письменницею і так і залишилися чутками.
 
Померла Мюріел Спарк [[13 квітня]] [[2006]] року.
За заслуги в літературі 1993 року Мюріел Спарк стала Кавалером Ордена Британської імперії.
 
== Бібліографія ==
Померла Мюріел Спарк 13 квітня 2006 року.
 
=== Романи ===
==Бібліографія==
===Романи===
*''Comforters'' (1957)
*''Robinson'' (1958)
Рядок 77 ⟶ 82:
*''The Finishing School'' (2004)
 
=== Інші твори ===
*''Tribute to Wordsworth'' (спільно з Дереком Стенфордом) (1950)
*''Child of Light: A Reassessment of Mary Shelley'' (1951)
Рядок 102 ⟶ 107:
{{reflist}}
 
== Посилання ==
[http://lib.ru/INPROZ/SPARK_M| Мюріел Спарк на lib.ru]
 
* [http://lib.ru/INPROZ/SPARK_M| Мюріел Спарк на lib.ru]
{{без ілюстрацій}}
 
{{DEFAULTSORT:Спарк Мюріел}}
[[Категорія:Персоналії Сп]]
[[Категорія:Англійські письменники]]
[[Категорія:Англійські драматурги]]
[[Категорія:Англійські сатирики]]
[[Категорія:ПоетиАнглійські поети]]
[[Категорія:Народились 1 лютого]]
[[Категорія:Народились 1918]]