Вікіпедія

Вальтер Модель: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м вікіфікація
м вікіфікація
Рядок 7:
| ім'я при народженні = Otto Moritz Walter Model
| дата народження = 24.1.1891
| місце народження = {{Прапорець|GERold}} [[Гентін]] ([[СаксоніяПровінція (провінція)Бранденбург|СаксоніяБранденбург]])
| дата смерті = 21.4.1945
| місце смерті = {{Прапорець|GERnazi}} [[Ратінген]], [[Дуйсбург]]
Рядок 23:
| командування = [[3-тя танкова дивізія (Третій Рейх)|3-тя танкова дивізія]]<br/>[[41-й моторизований корпус (Третій Рейх)|XLI-й моторизований корпус]] <br/>[[9-та армія (Третій Рейх)|9-та армія]]<br/>[[2-га танкова армія (Третій Рейх)|2-га танкова армія]]<br/> [[Група армій «Північ»]] <br/>[[Група армій «Північна Україна»]]<br/>[[Група армій «Центр»]] <br/>[[Командування військами Вермахту на Заході]]<br/>[[Група армій «B»]]
| битви = '''[[Перша світова війна]]'''<br/>
[[Західний фронт, Західна(Перша Європасвітова (1914-1918війна)|Західний фронт]] <br/>
* [[Битва біля Аррасу (1914)|Битва при Аррасі]]<br/>
'''[[Друга світова війна]]'''<br/>
Рядок 67:
 
=== Ранні роки, Перша світова війна ===
'''''Отто Моріц Вальтер Модель''''' народився [[24 січня]] [[1891]] вроку у [[Гентін]]і ([[Саксонія-АнхальтПровінція Бранденбург|Бранденбург]]) в родині Отто Моделя, старшого викладача музики в [[семінарія|семінарії]], а пізніше [[диригент]]а прусського хору священнослужителів. Родина належала до стану нижче середнього класу й не мала військових традицій. Внаслідок рішення Моделя спалити всі свої особисті папери наприкінці Другої світової війни залишилось порівняно мало відомостей про його раннє життя. Відомо лише, що його [[дитинство]] пройшло в бідності.
 
У [[1908]] році Вальтер Модель вступив до кадетської школи в Нейсе (нині [[Ниса]], [[Польща]]), де зарекомендував себе відмінним [[курсант]]ом. У [[1910]] успішно закінчив [[військовий навчальний заклад]] та, отримавши первинне військове офіцерське звання «[[лейтенант]]», був направлений для подальшого проходження [[військова служба|військової служби]] до 52-го [[піхотний полк|піхотного полку]] 6-ї [[Бранденбург|Бранденбурзької]] дивізії фон Альвеншлебена. Із самого початку військової кар'єри Модель мав замало друзів серед своїх товаришів по службі й був відомий своїми амбіціями, наполегливістю та надзвичайною [[ВідвертістьЩирість|відвертістю]]. Ці характеристики будуть вирізняти його з-поміж інших генералів [[Адольф Гітлер|А.Гітлера]]а вищого рангу протягом всієї кар'єри<ref name="DEste320">D'Este (1989), p. 320.</ref>.
 
Просування по службі в [[Імперська армія Німеччини|кайзерівській армії]] було дуже повільним не тільки для офіцерів з простолюддя, таких як Модель, але навіть і для вихідців з дворянського стану. Тому до початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Модель так і залишався в чині лейтенанта.
 
На початку Першої світової війни Вальтер Модель обіймав посаду [[ад'ютант]]а 1-го [[батальйон]]у свого 52-го піхотного полку, що входив до складу [[5-та дивізія (Німецька імперія)|5-ї дивізії]]. [[Дивізія]] брала участь у бойових діях на [[Західний фронт, Західна(Перша Європасвітова (1914-1918війна)|Західному фронті]]. У 1915 році він був двічі поранений біля [[Аррас]]у. В жовтні Модель отримав [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізний хрест першого ступеня]]. Незабаром здібностями відважного офіцера зацікавився особисто [[командир]] дивізії, який, не зважаючи на побоювання з приводу його клопотання за «незручного за походженням підлеглого», порекомендував Моделя на посаду офіцера [[Генеральний штаб Німеччини|німецького генерального штабу]]. Серед іншого, це означало, що Модель зміг взяти участь лише у початковій стадії кривавої [[Верденська битва|битви під Верденом]] і уникнути бійні в ході [[Битва на Соммі|битви на Соммі]], в якій його дивізія брала найактивнішу участь і зазнала серйозних втрат<ref name="DEste320" /><ref>Newton (2006), pp. 27-28.</ref>.
 
При Генеральному штабі в Берліні Модель пройшов прискорені курси штабних офіцерів, після чого повернувся до 5-ї дивізії на посаду ад'ютанта 10-ї [[піхотна бригада|піхотної бригади]]. В подальшому воював на передовій як командир піхотної роти в [[полк]]ах дивізії, спочатку в 52-му піхотному, а згодом у 8-му [[Гренадери|гренадерському]] полку. У листопаді 1917 Вальтер Модель вже мав звання [[гауптман]]а, а [[1918]] року був призначений до штабу гвардійської резервної дивізії, де брав участь у загальному німецькому [[Весняний наступ (1918)|Весняному наступі]] того року.
Рядок 106:
|Підпис =}}
 
Протягом наступних років Модель продовжував проходження служби переважно на штабних посадах у з'єднаннях та об'єднаннях Рейхсверу. [[1 жовтня]] [[1933]] він призначається командиром 2-го піхотного [[батальйон]]у 2-го піхотного полку в [[Ольштин|Алленштайні]], згодом повертається до [[Берлін]]а на посаду начальника відділу в Генеральному штабі. З [[Прихід нацистів до влади|приходом до влади нацистів]] Модель, як і більшість офіцерів того часу, став щирим прихильником [[Націонал-соціалізм|націонал-соціалістичного уряду]]. Служба в головному військовому відомстві в [[Берлін]]і під керівництвом [[Вальтер фон Браухіч|Вальтера фон Браухіча]] дозволила йому надбати корисних контактів з високопосадовими членами нацистського режиму. Він справив сприятливе враження на [[Геббельс]]а, який представив його особисто [[Адольф Гітлер|А.Гітлеру]]у; фюреру сподобався молодий енергійний офіцер. У подальшому, з початком [[світова війна|світової війни]], він досяг доволі близьких стосунків з Геббельсом і [[Альберт Шпеєр|А.Шпеєром]]<ref>Marcel Stein, Model pp. 222—223.</ref>.
 
[[1 жовтня]] [[1934]] був призначений командиром піхотного полку з одночасним підвищенням до військового звання [[оберст]].
Рядок 112:
Але вже через рік, восени [[1935]] Модель повернувся до штабу [[сухопутні війська|сухопутних військ]] на посаду начальника Головного військово-технічного управління. На нього покладається завдання щодо досліджень та випробувань новітніх систем [[зброя|зброї]] та [[озброєння]]. Модель не міг похвалитися значними технічними знаннями, але компенсував цей недолік кипучою енергією і живою уявою. Останнє нерідко шкодило йому при оцінці можливостей практичного застосування тих чи інших ідей. В цілому він чимало зробив для розвитку нової [[військова техніка|військової техніки]], що надходила на озброєння Вермахту. Як фахівець з технічних питань у складі військової делегації рейхсверу Модель відвідав [[СРСР]].
 
Під час [[Окупація Судетів|Чехословацької кризи 1938 року]] за особистою вказівкою [[Адольф Гітлер|А.Гітлер]]а планувалося призначення Моделя [[начальник штабу|начальником штабу]] угруповання військ для [[План «Грюн»|вторгнення]] в [[Чехословаччина|Чехословаччину]]. Але після підписання [[Мюнхенська угода 1938 року|Мюнхенської угоди]] необхідність у створенні такого угрупування відпала.
 
[[10 листопада]] [[1938]] року Модель був призначений начальником штабу [[4-й армійський корпус (Третій Рейх)|4-го армійського корпусу]]&nbsp;— [[4-й військовий округ (Третій Рейх)|4-го військового округу]], яким командував [[генерал піхоти]] [[Віктор фон Шведлер|В. фон Шведлер]], зі штабом у [[Дрезден]]і.
Рядок 155:
<blockquote>''«з наближенням німців до цього рубежу водоспуски [[водосховище|водосховища]] були підірвані (по закінченню [[Переправа|переправи]] наших військ), в результаті чого утворився водяний потік висотою до 2,5&nbsp;м протяжністю до 50&nbsp;км на південь від водосховища. Спроби [[німці]]в закрити водоспуски успіхом не увінчалися».''</blockquote>
 
Але ознак того, що німецькі війська повністю видихнулися було все більше й [[наступ]] поступово зупинився по всіх напрямках навколо [[Москва|Москви]]. Температура повітря впала до 20-40 [[°С]] нижче нуля, [[зброя]] і транспортні засоби були не здатні працювати в таких умовах і [[Гітлер]] був вимушений призупинити [[наступальна операція|наступальні операції]]<ref>Newton (2006), pp. 150—156.</ref>.
 
[[5 грудня]] [[1941]] війська [[Калінінський фронт|Калінінського фронту]] ([[генерал-полковник]] [[Конєв Іван Степанович|І.&nbsp;С.&nbsp;Конєв]]), а [[6 грудня]]&nbsp;— [[Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)|Західного]] ([[Генерал армії (СРСР)|генерал армії]] [[Жуков Георгій Костянтинович|Г.&nbsp;К.&nbsp;Жуков]]) і правого крила [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного фронтів]] ([[Маршал Радянського Союзу|маршал]] [[Тимошенко Семен Костянтинович|С.&nbsp;К.&nbsp;Тимошенко]]) перейшли в масштабний контрнаступ, спрямований на відсунення [[група армій «Центр»|групи армій «Центр»]] від Москви. Особливо запеклі бої велися проти військ 3-ї танкової групи, чиї формування були зупинені на найближчих відстанях від столиці СРСР. Протягом трьох тижнів жорстоких [[бойові дії|бойових дій]], [[Георг-Ганс Райнхардт|Райнхардт]] був змушений відвести свої війська з-під загрози потенційного оточення і відступив на лінію [[Лама (притока Шоші)|річки Лами]]. Модель, відповідальний за прикриття організованого відходу німецьких військ і діючи в [[ар'єргард]]і суворими, іноді дуже жорстокими методами, нищив на кореню будь-які ознаки дезорганізованості та [[паніка|паніки]], що могли перетворити відступ військ Вермахту на безладну втечу. У кількох випадках він відновлювяв порядок на перевантажених перехрестях, через які рухалися виснажені та деморалізовані німецькі колони, з оголеним [[пістолет]]ом, але відхід не перетворився на колапс усього фронту<ref>Newton (2006), pp. 160—167.</ref>. Однак, вперше з початку Другої світової війни на засніжених полях [[Підмосков'я]] [[Червона Армія]] спромоглася завдати німецьким військам нищівного удару, розвіявши міф про їх непереможність.
Рядок 166:
 
==== Ржевська битва ====
Успіх Моделя в організації оборонних дій не залишився непоміченим, й [[16 січня]] [[1942]] його було призначено командувачем [[9-та армія (Третій Рейх)|9-ю армією]], що займала дуже загрозливі позиції всередині [[Ржевська битва|так званого Ржевського виступу]]. Призначення його на цю високу посаду відбулося певним чином поза чергою. Він перестрибнув принаймні ще 15 генералів у [[група армій «Центр»|групі армій «Центр»]], що мали шанси зайняти посаду командувача армією<ref>Newton (2006), p. 172.</ref>. Не вважаючи на заперечення деяких вищих [[воєначальник]]ів, які говорили, що 51-річний [[генерал]] Модель, який всього лише 3 місяці тому командував лише [[Дивізія|дивізією]], ще молодий і недостатньо досвідчений для здобуття права займати таку посаду, [[Адольф Гітлер|А.Гітлер]] все ж наполіг на його кандидатурі. Цього разу фюрер не помилився у своєму виборі. У ході [[Ржевська битва|запеклої битви]], що розгорнулася взимку 1941—1942 років у районі [[Ржев]]а, Модель не тільки врятував свою армію від загрози навислого над нею [[оточення]] і запобіг розгрому радянськими військами всього лівого крила групи армій «Центр», але й спромігся сам оточити [[39-та армія (СРСР)|радянську 39-ту армію]], розгром якої був завершений до кінця липня 1942 року.
[[Файл:Rzhev operation seydlitz 01 uk.svg|міні|ліворуч|200пкс|[[Операція «Зейдліц»]]]]
[[17 лютого]] [[1942]] за успішне проведення операції Модель був нагороджений [[дубове листя|дубовим листям]] до Лицарського хресту і [[28 лютого]] був підвищений у [[генерал-полковник]]и.
Рядок 172:
Існує популярний [[анекдот]] про його прибуття до штабу армії в [[Сичівка (місто)|Сичівці]] [[18 січня]] [[1942]]. Модель у характерній йому манері увірвався до оперативної кімнати й безцеремонно став розглядати карту оперативної обстановки, одночасно шліфуючи свій [[монокль]]. Нарешті, оцінивши скрутне становище армії, він промовив ''«Повний бардак!»'' й запитав офіцера-оператора, [[оберст-лейтенант]]а Блорока, які поточні плани [[армія|армії]], виходячи з обстановки, що склалася. [[Офіцер]] відповів, що попередні плани не поширюються далі, ніж спробувати відбити у росіян залізничну лінію. Тоді Модель зажадав спланувати потужну [[контратака|контратаку]] з кінцевою метою ''«вдарити радянським військам у [[фланг]] й вчепитися в них мертвою хваткою»''. Коли вражений Блорок запитав: ''«А що, пане генерал, Ви принесли нам для цієї операції?»'', Модель подивився на нього серйозно і відповів ''«Себе!»'', й залився сміхом<ref>Carell, Hitler Moves East, pp. 392—397</ref>.
 
Невдовзі до його від'їзду на фронт, новий командувач армією мав тривалі консультації з [[Адольф Гітлер|А.Гітлером]]ом і [[Франц Гальдер|Ф.Гальдером]]. Вони інструктували Моделя, що необхідно проявити велику твердість аби одночасно врятувати армію від знищення та утримати зайняті позиції. У свою чергу його запальність настільки вразила Гітлера, що, після від'їзду генерала, він зауважив Гальдерові:
<blockquote>''«Ви бачили його очі? Я вірю, що ця людина зробить це, але я б не хотів служити під його керівництвом».''</blockquote>
 
Рядок 184:
* формувати мобільні тактичні [[резерв]]и, що повинні негайно ліквідувати прорив у разі [[атака|атаки]] радянських військ. На практиці це означало, розосередження його [[Танкові війська|танкових підрозділів]] на окремі [[взвод]]и й [[Рота (армія)|роти]] вздовж фронту для підтримки [[піхота|піхоти]], замість того, щоб зосередити їх та створити значний ударний компонент;
* централізоване управління та контроль всієї [[артилерія|артилерії]]. З кінця [[Перша світова війна|Першої світової війни]] німецькі дивізії мали в штаті свою власну артилерію силою до [[артилерійський полк|артилерійських полків]], але це ускладнювало можливості командування централізувати її вогневі можливості або маневрувати формуваннями артилерії для того, щоб максимально використати вогневу міць [[артилерійський вогонь|артилерійського вогню]] за викликом або у визначеному районі. Модель реорганізував свою артилерію в спеціальні [[Артилерійський дивізіон|вогневі дивізіони]] під безпосереднім контролем дивізійних і корпусних командирів.
* влаштування кількох статичних [[рубіж оборони|рубежів оборони]] по всьому фронту з метою ускладнення просування противника у випадку прориву. До речі, [[Гітлер]] фактично забороняв спорудження кількох рубежів, пояснюючи це тим, що [[солдат]]и будуть мати спокусу відмовитися від утримання свого поточного рубежу на користь відходу назад до наступного; Модель просто проігнорував це як незручну рекомендацію.
[[Файл:Rzhev operation buffel 02 uk.svg|міні|ліворуч|200пкс|[[Операція «Бюффель» (1943)]]]]
Використовуючи цю [[Військова тактика|тактику]], генерал Модель успішно утримував величезну ділянку фронту, що вдавалася далеко вглиб радянської оборони на московському напрямку, й більш того зміг протягом 1942—1943 років успішно протистояти [[Ржевська битва|усім спробам радянських військ]] ліквідувати небезпечний «апендикс», всупереч тому, що частка його військ та транспортних засобів була перекинута далі на південь, де розгоралися основні події другого етапу [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]]. У цей час він відбив кілька великих радянських [[наступ]]ів, один з них, відомий під кодовою назвою [[операція «Марс»]], був описаний, як найгірша поразка [[Маршал Радянського Союзу|маршала]] [[Георгій Жуков|Георгія Жукова]] у війні<ref>Newton (2006), p. 209.</ref><ref>Title of Glantz (1999).</ref>. Все це додавало слави до його репутації неперевершеного ''«лева оборони»''.
Рядок 211:
 
==== [[Битва за Нарву (1944)]] ====
Звільнення Моделя з посади командувача армією не було ознакою втрати довіри [[Адольф Гітлер|А.Гітлер]]а, навпаки, він отримав її: фюрер хотів, щоб талановитий генерал завжди був під рукою у випадку, якщо цього буде вимагати надзвичайна ситуація.
 
[[29 січня]] [[1944]] Вальтер Модель був терміново відправлений командувати [[група армій «Північ»|групою армій «Північ»]], яка двома тижнями до того, після багатьох місяців відносної бездіяльності, піддалася [[Ленінградсько-Новгородська операція|масштабному удару]] радянських [[Волховський фронт|Волховського]], [[Ленінградський фронт|Ленінградського]] та [[Другий Прибалтійський фронт|2-го Прибалтійського фронтів]]. Ситуація склалася критичною: два з трьох корпусів [[18-та армія (Третій Рейх)|18-ї німецької армії]] були знищені, [[3-й танковий корпус СС]], що оборонявся в [[Нарва|Нарві]], опинився в ізоляції.
Рядок 219:
Не зважаючи на задекларовану Моделем «тимчасову» втрату землі, зазвичай така втрата була постійною з огляду на те, що Моделю довелося вести запеклі [[ар'єргард]]ні бої при відході на рубіж лінії «Пантера». Він поклав відповідальність на Нарвській ділянці [[Лінія фронту|фронту]] на генерала [[Отто Шпонгеймер]]а, командувача [[армійська група «Нарва»|армійської групи «Нарва»]], в той час як особисто зосередився на витягуванні 18-ї армії зі скрутного становища. Без схвалення [[ОКХ]] або навіть повідомлення, він побудував ряд проміжних [[оборонна лінія|оборонних ліній]] для прикриття свого відступу, поступово уповільнюючи темп наступу радянських військ та завдаючи їм важких втрат<ref name="Newton273_275"/>.
 
До кінця березня відхід військ Вермахту був завершений. Основні його сили в цілому були збережені, [[Боєготовність|боєготові]] та готові протистояти подальшому наступу радянських військ, але реалізація завдань під час виконання [[Концепція|концепції]] «Щит і меч» обійшлася йому в 10 000-12 000 чоловік. Ціною таких втрат Моделю не вдалося відновити свої позиції по старій [[лінія фронту|лінії фронту]], але йому зладилося виграти час, доки головні сили зможуть відступити на вказані рубежі. Ці дії також дозволили йому сказати [[Адольф Гітлер|А.Гітлер]]у, що він реалізував на практиці агресивний підхід, навіть якщо при цьому війська просувалися на захід<ref name="Newton273_275"/>.
 
[[1 березня]] [[1944]] Модель отримав звання [[генерал-фельдмаршал]]а, ставши наймолодшим фельдмаршалом у [[Вермахт]]і<ref>D'Este (1989), p. 325.</ref>. Його стрімкий зліт від [[полковник]]а до фельдмаршала зайняв усього шість років.
Рядок 230:
До середини квітня [[Проскурівсько-Чернівецька операція|наступ Жукова поступово зупинився]] й загальна обстановка на цій ділянці фронту стабілізувалася.
 
[[28 червня]] 1944 Модель був терміново посланий врятувати чергову групу армій&nbsp;— [[група армій «Центр»|групу армій «Центр»]]&nbsp;— яка була на межі повної катастрофи внаслідок величезної за своїми масштабами [[операція «Багратіон»|операції «Багратіон»]], наступу радянських військ в Білорусі. [[9-та армія (Третій Рейх)|9-та]] та [[4-та армія (Третій Рейх)|4-та німецькі армії]] опинилися в пастці, радянські військ були готові звільнити [[Мінськ]]. Наперекір катастрофічній ситуації, що склалася, Модель вважав, що він має шанси втримати Мінськ, але для цього було потрібно забезпечити прорив 4-й армії з котла та отримати додаткові підкріплення для [[контрудар]]у по радянських військах. Однак, підкріплення в свою чергу можна було отримати тільки шляхом скорочення лінії фронту та відходу з деяких ключових позицій, що надавали можливість вивільнити війська. На думку військових істориків стан військ [[Вермахт]]у був приречений незалежно від того, що Модель міг би зробити в такому безвиходному становищі<ref>Mitcham (2001), pp. 45-47.</ref><ref>Newton (2006), pp. 291, 293.</ref>, але [[Гітлер]] відмовлявся санкціювати як прорив з котла [[4-та армія (Третій Рейх)|4-ї армії]], так й загальний відхід, поки не стало запізно.
 
[[3 липня]] [[1944]] Мінськ був звільнений військами радянських [[1-й Білоруський фронт|1-го]] та [[3-й Білоруський фронт|3-го Білоруських фронтів]], але Модель все ще сподівався відновити фронт західніше міста за допомогою дивізій, що були перекинуті зі складу [[група армій «Північ»|груп армій «Північ»]] і [[група армій «Північна Україна»|«Північна Україна»]]. З усім тим, німецькі сили були заслабкі аби втілити цей план на практиці, й [[12 липня]] Модель був вибитий з [[Вільнюс]]а і [[Барановичі]]в.
Рядок 244:
[[17 серпня]] [[1944]] Модель отримав від Гітлера діаманти до [[Лицарський хрест Залізного хреста|Лицарського хреста з дубовим листям і мечами]], нагороду за самовіддане «латання» [[Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни|Східного фронту]]. Одночасно він був переведений на Захід, змінивши головнокомандувача [[Командування військами Вермахту на Заході|військами Вермахту на Західному фронті]] та [[група армій «B»|групи армій «B»]] фельдмаршала [[Гюнтер фон Клюге|Гюнтера фон&nbsp;Клюге]], що був запідозрений у змові та незабаром скоїв [[самогубство]]. Після майже двох місяців запеклих боїв ситуація на фронті в [[Нормандія|Нормандії]] була на межі повного колапсу. Американська [[3-тя армія (США)|3-тя армія]] [[Джордж Сміт Паттон|Паттона]] рвалася до [[Сена|Сени]], решта німецької [[група армій|групи армій]] була оточена у [[Фалезька операція|Фалезькому котлі]] й знаходилася під загрозою повного знищення.
 
Першим чином Модель віддав наказ, який категорично вимагав від військ, що билися у Фалезькому котлі, утримувати позиції за будь-яку ціну, чим не вразив своїх підлеглих<ref>Speidel (1950), pp. 130—131.</ref><ref>Newton (2006), p. 308.</ref>. Проте, швидко розібравшись із реальним становищем на місті, він кардинально змінив свою думку, й переконав [[Адольф Гітлер|А.Гітлер]]а дозволити негайний відхід німецьких [[7-ма армія (Третій Рейх)|7-ї армії]] й танкової групи [[Генріх Ебербах|Ебербаха]], що фон Клюге, з похитнутою довірою до нього, був не в змозі зробити. Таким чином Моделю вдалося врятувати значну частину свого війська, хоча й ціною втрати майже усієї [[військова техніка|військової техніки]] та [[озброєння]]. Коли Гітлер зажадав аби Париж був утриманий, Модель відповів, що він може зробити це, але йому потрібні додатково 200 000 вояків та кілька [[танкова дивізія|танкових дивізій]]<ref>Speidel (1950), pp. 134—135.</ref>, що в тій ситуації було нездійсненною мрією. Звичайно Модель жодних підкріплень не отримав й [[25 серпня]] [[1944]] французька [[столиця]]&nbsp;— [[Париж]]&nbsp;— була звільнена військами союзників. Між тим, Модель організовано відходив до німецького кордону.
 
На початок вересня, Модель примудрився поєднувати виконання своїх обов'язків, перебуваючи одночасно на чолі [[Командування військами Вермахту на Заході]] та [[група армій «B»|групи армій «B»]]. Незабаром він був звільнений від виконання обов'язків головнокомандувача ОВ «Захід» й передав повноваження старому фельдмаршалу [[Герд фон Рундштедт|Г.&nbsp;фон&nbsp;Рундштедту]]. За Моделем залишилося командування [[Група армій «B»|групою армій «B»]], цю посаду він буде обіймати до повного розгрому групи армії у квітні 1945 року<ref>Newton (2006), pp. 313—314.</ref>.
Рядок 330:
Характерним епізодом взаємних стосунків Гітлера з майбутнім фельдмаршалом став інцидент, коли Моделю довелося мати справу зі спробою Гітлера втрутитися в його командування [[9-та армія (Третій Рейх)|9-ю армією]]. [[19 січня]] [[1942]], через 3 дні після свого призначення на посаду командувача армією, йому зателефонував [[начальник штабу]] [[група армій «Центр»|групи армій «Центр»]] й повідомив, що Гітлер виказує сильну знервованість з приводу навислої прямої радянської загрози над [[Вязьма|Вязьмою]]. Фюрер особисто наказав аби [[47-й моторизований корпус (Третій Рейх)|XLVII-й моторизований корпус]], [[2-га танкова дивізія СС «Дас Райх»|2-га дивізія СС «Дас Райх»]] і [[5-та танкова дивізія (Третій Рейх)|5-та танкова дивізія]] не були залучені в неминучій контратаці, а залишалися в оперативному резерві на випадок прориву Червоної армії. Модель відразу ж виїхав назад зі [[Ржев]]а до Вязьми та вилетів до [[Вольфшанце|ставки фюрера в Східній Пруссії]]. Не повідомивши навіть свого безпосереднього начальника [[генерал-фельдмаршал]]а [[Гюнтер фон Клюге|Гюнтера фон Клюге]], він вимагав особистої аудієнції у Гітлера. Спочатку він намагався викласти свої аргументи коректно, обґрунтовуючи свої дії з точки зору логіки, однак [[фюрер]] навіть не спромагався просто вислухати генерала. Раптом, дивлячись прямо на Гітлера через свій [[монокль]], Модель грубо запитав:
<blockquote>''«Мій фюрер, хто командує 9-ю армією, ви чи я?».''</blockquote>
[[Адольф Гітлер|А.Гітлер]], шокований такою поведінкою нового командувача [[Армія|армії]], намагався знайти якесь інше рішення, що задовольнили би обох, але Модель залишався невблаганним.
<blockquote>''«Добре, Моделю»'', нарешті відповів роздратований Гітлер. ''«Ви робите це, як хочете, але відповідаєте за це головою.»<ref name="DEste324">D'Este (1989), p. 324.</ref><ref>Newton (2006), pp. 180—181.</ref>''</blockquote>
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вальтер_Модель