Лужани (Україна): відмінності між версіями

Тут знайдено знаряддя праці [[Кам'яна доба|кам'яної доби]]. Лужани вперше згадуються 1453 у госп. грамоті, у якій засвідчено придбання села за 400 турец. золотих боярином Федором Вітольдом у поміщика Костя Вранича. Спочатку Лужани входили до складу Молдовського князівства, яке перебувало у васальній залежності від Османської імперії, від 1774 — у межах Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від 1918 — у складі Румунії, від 1940 — УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун.-фашист. окупацією. Нині жителі переважно займаються с.-г. виробництвом, однак селище має й визначне промислове минуле. 1866 через Лужани прокладено залізницю, яка з’єднала Чернівці зі Львовом. 1898–1900 чеським інженером Пациком тут був споруджений цукровий завод. 1906 від залізничної станції прокладено колію, тоді ж для потреб цукроварні придбано паровоз. 1944 обладнання перевезено на цукрові заводи у Чернівцях і «Хрещатик». У 2-й пол. 1950-х рр. на території цукроварні ввели в експлуатацію лісотар. завод (згодом об'єднаний з Неполоковецьким деревообробним комбінатом у Кіцманському р-ні), у 1960-х рр. — додатково завод залізобетонних виробів і конструкцій.

 

 

 

== Населення ==