Хна: відмінності між версіями

Кущі лавсонії ростуть в Африці та Азії, а саме: в [[Індія|Індії]], [[Іран]]і, [[Пакистан]]і, [[Афганістан]]і, [[Непал]]і, [[Сирія|Сирії]], [[Палестина|Палестині]], [[Ємен]]і, [[Єгипет|Єгипті]], [[Уганда|Уганді]], [[Танзанія|Танзанії]], [[Сенегал]]і, [[Кенія|Кенії]], [[Судан]]і, [[Марокко]], [[Ефіопія|Ефіопії]], [[ЕрітреяЕритрея|ЕрітреїЕритреї]], в південному [[Китай|Китаї]] і на острові [[Шрі-Ланка]]. Звичайна висота чагарнику на плантаціях — 2-3 метри, в природних умовах лавсонія може досягати 6 метрів. Листя і квіти хни містять речовини, що можна використовувати для фарбування. У чагарника невелике, широко-ланцетне, блискуче яскраво-зелене листя, з яких і отримують порошок хни. Дрібні, білі або рожеві квіти чагарника, згруповані в суцвіття, мають сильний приємний аромат, що нагадує запах троянди. Суцвіття збирають вручну і в промислових умовах отримують з них [[ефірні олії]], що використовуються в [[парфум]]ерному виробництві і як елітний засіб для фарбування волосся. В цих регіонах хна відома з давніх часів. Хною користувались ще в [[Древній Єгипет|Древньому Єгипті]]. Для виготовлення фарби зрізають листя та стебла та поміщають в тіні, щоб зберегти барвник. Потім, коли ті висихають, з них і виробляють фарбу.