Відмінності між версіями «Арабський кінь»

Характеристики породи
(Характеристики породи)
[[Файл:Native Arabian Costume Horse (2669568566).jpg|альт=Національний арабський костюм, збруя|міні|''<small>Національна арабська збруя на арабському коні</small>'']]
[[Файл:Pinto Arabian.jpg|міні|праворуч|300пкс|]]
'''Ара́бський кінь''' — стародавня порода [[верхові коні|верхових коней]]; виведена в центральних районах [[Аравійський півострів|Аравійського півострова]].
 
В [[Європа|Європі]] широко відомий з [[11 століття|11]]—12 ст.
 
Арабські коні розвинулися в пустельному кліматі та високо цінувалися бедуїнами, які часто тримали їх в своїх наметанаметах для захисту від негоди та крадіїв.
 
== Характеристики породи ==
Арабські коні відзначаються гармонійністю форм, невибагливістю та витривалістю. Мають витонченуправильну, клиновиднущільну, суху форму; зокрема - головукрасива, витончена, квадратна в лобі, зі злегка увігнутим переніссям голова, широкий лоб, великі очі, великі ніздрі, тадовга маленькувигнута шия, округлений тулуб, довгий і прямий круп з високо поставленим хвостом. Коні невеликі, зріст у холці в середньому у жеребців 153,4 см, у кобил - 150,6 см. Обхват грудей у жеребців 178,9 см, у кобил - 172,9 см. Обхват п'ястка у жеребців 19,9 см, у кобил - 18,4 мордусм.
 
[[Масть коня|Масті]] - в основному сіра всіх відтінків, часто зустрічається гніда і руда, рідше ворона. Більшість сірих арабських коней з віком стають «в гречку». Іноді зустрічається ряба масть типу сабіно, яку Всесвітня організація заводчиків арабських коней (англ. World Arabian Horse Organisation) традиційно реєструє як чалу. Дуже рідко зустрічається сріблясто-гніда масть, яку в минулому вважали ігреневою.
{| class="wikitable"
![[Файл:Gray arabian horse.jpg|безрамки|217x217пкс]]
Арабський кінь темно-сірої масті
![[Файл:Arabian Celebration Stallion Showcase (8021596167).jpg|безрамки|210x210пкс]]
 
Арабський кінь сірої масті
![[Файл:ArabMare.jpg|альт=Арабський кінь сірої масті в гречку|центр|безрамки|199x199пкс|Арабський кінь сірої масті в гречку]]Арабський кінь сірої масті в гречку
![[Файл:Jullyen El Jamaal - Sunday 2 (555302574).jpg|безрамки|201x201пкс]]
Арабський кінь гнідої масті
![[Файл:Rustytrotone.jpg|безрамки|194x194пкс]]
Арабський кінь рудої масті
![[Файл:Egyptian Event 2010 (4698066212).jpg|безрамки]]
Арабський кінь бурої масті
![[Файл:ZarifeElMansour.jpg|безрамки]]
Арабський кінь вороної масті
|}
Арабський кінь є найбільшим довгожителем серед порід домашніх коней. Багато з представників цієї породи доживають до 30 років. Кобили зберігають здатність до розмноження до глибокої старості і відрізняються високою плодовитістю.
 
== Арабський кінь в СРСР та Україні ==
 
За зовнішнім виглядом і окремими особливостями будови тіла в СРСР розрізняли 3 основні типи арабських коней:
* <tt>сиглаві</tt> — коні високої породності, середнього розміру, ніжної конституції, майже не використовуються в скачках, але відрізняються зовнішньою привабливістю;
* <tt>кохейлан</tt> — коні масивні, широкотілі, коротконогі, міцні, середнього розміру, мають міцну конституцію, розвинену мускулатуру, широкі груди, широкий і потужний кістяк, мають відмінну витривалість і чудово зарекомендували себе в якості скакунів;
* <tt>хадбан</tt> — великі коні яскраво вираженого швидкоалюрного типу, мають найменш виражені "східні" ознаки.
В Україні передовим господарством з розведення арабської породи коней був Ягольніцький кінний завод (село Нагорянка, Чортківський район, Тернопільська область). Зараз стан арабського конярства в Україні є не задовільний. Координує роботу з цією породою у світі WAHO [http://www.waho.org/]
 
[[Файл:Etalon-shagya-bai.JPG|міні|ліворуч|200пкс|]]
== Література ==
 
157

редагувань