157
редагувань
(Характеристики породи) |
|||
[[Файл:Native Arabian Costume Horse (2669568566).jpg|альт=Національний арабський костюм, збруя|міні|''<small>Національна арабська збруя на арабському коні</small>'']]
'''Ара́бський кінь''' — стародавня порода [[верхові коні|верхових коней]]; виведена в центральних районах [[Аравійський півострів|Аравійського півострова]].
В [[Європа|Європі]] широко відомий з [[11 століття|11]]—12 ст.
Арабські коні розвинулися в пустельному кліматі та високо цінувалися бедуїнами, які часто тримали їх в своїх
== Характеристики породи ==
Арабські коні відзначаються гармонійністю форм, невибагливістю та витривалістю. Мають
[[Масть коня|Масті]] - в основному сіра всіх відтінків, часто зустрічається гніда і руда, рідше ворона. Більшість сірих арабських коней з віком стають «в гречку». Іноді зустрічається ряба масть типу сабіно, яку Всесвітня організація заводчиків арабських коней (англ. World Arabian Horse Organisation) традиційно реєструє як чалу. Дуже рідко зустрічається сріблясто-гніда масть, яку в минулому вважали ігреневою.
{| class="wikitable"
![[Файл:Gray arabian horse.jpg|безрамки|217x217пкс]]
Арабський кінь темно-сірої масті
![[Файл:Arabian Celebration Stallion Showcase (8021596167).jpg|безрамки|210x210пкс]]
Арабський кінь сірої масті
![[Файл:ArabMare.jpg|альт=Арабський кінь сірої масті в гречку|центр|безрамки|199x199пкс|Арабський кінь сірої масті в гречку]]Арабський кінь сірої масті в гречку
![[Файл:Jullyen El Jamaal - Sunday 2 (555302574).jpg|безрамки|201x201пкс]]
Арабський кінь гнідої масті
![[Файл:Rustytrotone.jpg|безрамки|194x194пкс]]
Арабський кінь рудої масті
![[Файл:Egyptian Event 2010 (4698066212).jpg|безрамки]]
Арабський кінь бурої масті
![[Файл:ZarifeElMansour.jpg|безрамки]]
Арабський кінь вороної масті
|}
Арабський кінь є найбільшим довгожителем серед порід домашніх коней. Багато з представників цієї породи доживають до 30 років. Кобили зберігають здатність до розмноження до глибокої старості і відрізняються високою плодовитістю.
== Арабський кінь в СРСР та Україні ==
За зовнішнім виглядом і окремими особливостями будови тіла в СРСР розрізняли 3 основні типи арабських коней:
* <tt>сиглаві</tt> — коні високої породності, середнього розміру, ніжної конституції, майже не використовуються в скачках, але відрізняються зовнішньою привабливістю;
* <tt>кохейлан</tt> — коні масивні, широкотілі, коротконогі
* <tt>хадбан</tt> — великі коні яскраво вираженого швидкоалюрного типу, мають найменш виражені "східні" ознаки.
В Україні передовим господарством з розведення арабської породи коней був Ягольніцький кінний завод (село Нагорянка, Чортківський район, Тернопільська область). Зараз стан арабського конярства в Україні є не задовільний. Координує роботу з цією породою у світі WAHO [http://www.waho.org/]
== Література ==
|
редагувань