Луцька унійна єпархія: відмінності між версіями

 

=== Після поділів Речі Посполитої ===

У результаті Першого поділу Речі Посполитої (1772&nbsp;р.) Луцька унійна єпархія втратила на користь Австрії 10 деканатів і 116 парафій, які всупереч старанням єпископа [[Кипріян (Стецький)|Кипріяна Стецького]] замінити їх на частину Кам'янецької єпархії, у 1786 році були формально приєднані до Львівської унійної єпархії. У 1811—1815 роках ординарію Луцької унійної єпархії підпорядковувались також 328 церков і один монастир [[Тернопільський край|Тернопільського округу]]. Заслуженими душпастирями були єпископи [[Стефан (Левинський)|Стефан Левинський]], [[Флоріян (Корсак)|Флоріян Корсак]] (1804—1811) і [[Кирило (Сиротинський)|Кирило Сиротинський]] (1825—1827). У 1826 році єпископом став [[Іван (Красовський)|Іван Красовський]], хоч уважали, що він не здатний до церковних урядів. У Луцькій унійній єпархії існував також уряд єпископа-[[коад'ютор]]а&nbsp;— [[Михайло (Стадницький)|Михайло Стадницький]] (1784—1787) і [[Стефан (Левинський)|Стефан Левинський]] (1787—1797); керували єпархією також [[Адміністратор (католицизм)|адміністратори]] (зазвичай ними були майбутні ординарії)&nbsp;— Стефан Левинський (1787—1797), [[Яків (Мартушевич)|Яків Мартушевич]] (1814—1818) та Кирило Сиротинський (1827—1828). Адміністратором по смерті Красовського став Сиротинський, якого після скасування єпархії призначено на єпископа-помічника Жировицької єпархії<ref name=":0" />.