Голий ланч: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
SoloWay (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 20:
«Голий ланч» традиційно вважається етапним твором американської літератури XX століття та однією з ключових книг біт-покоління поруч із романом «<nowiki/>[[У дорозі]]<nowiki/>» Керуака та «{{Не перекладено|Крик (поема)|Криком|ru|Вопль (поэма)}}» [[Аллен Гінзберг|Аллена Гінзберга]]. Книга входить до списків «100 найкращих англомовних романів з 1923 по 2005 рік» за версією «<nowiki/>[[Тайм (журнал)|Тайм»]] і «100 найкращих романів» за версією «{{Не перекладено|Modern Library|Новітньої бібліотеки|en|Modern Library}}». 1991 рку режисер [[Девід Кроненберг]] зняв за мотивами роману Берроуза однойменний фільм.
== Сюжет ==
Традиційно «Голий ланч» розглядають як один із перших великих творів, написаних Барроузом за {{Не перекладено|Метод натинань|методом натинань |ru|Метод нарезок}}. Відповідно до факту, що до кінцевого рукопису роману (інша назва — [[Новий роман|антироман]]) шляхом компонування потрапили численні різнорідні тексти — «СЛОВО» з «{{Не перекладено|Інтерзона|Інтерзони|ru|Интерзона}}», витримки з листів Гінзбергу та численні раніше не опубліковані прозаїчні твори письменника, роман «Голий ланч» постає практично позбавленими нитки розповіді. {{Не перекладено|Джеймс Ґрауергольц||en|James Grauerholz}}, редактор і {{Не перекладено|Літературний спадкоємець|літературний спадкоємець|en|Literary estate}} Барроуза, так пояснював таку ситуацію:
{{Цитата|Багато творів з 1950-х є фрагментарними за своєю природою; деякі сторінки, що починались як листи Гінзбергу, так і не були відправлені. Барроуз їх передрукував і об'єднав із іншими матеріалами. Відіслані листи також містили великі шматки тексту, що перебували на стадії опрацювання. Через це й не між «листами», «щоденниками» та «творами» не бачимо меж, принаймні в рукописах, що належать до згаданого періоду.|3=|4=}}
«Роман складається з двадцяти трьох частин, зібраних докупи у випадковому порядку редактором, змішаних із цілою галереєю персонажів, що стали наркозалежними та якось пов'язані зі злими агентами, що контролюють їх тіла та думки» — описав зміст книги критик із [[Севільський університет|Севільського університету]]. [[BBC]] назвало роман «жахіттям, сповненим секретними агентами, божевільними лікарями, ґанґстерами, зомбі, фалічними почварами, вампірами й інопланетянами, залученими до садомазохістських оргій, трансформацій, диявольських планів і міжпланетних воєн». Книгу часто приналежнюють до жанру [[Антиутопія|антиутопії]] (зрідка до [[фентезі]]), серед основних тем виділяючи наркотичні галюцинації, документальні записи про побут Танжера, гомосексуальні сцени, порнографічні описи різних збочень і фармакологічні описи впливу різноманітних препаратів на людину.
== Посилання ==
| |||