Підкамінь (Івано-Франківський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Сучасність: доповнення |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 38:
| відстань ст =
}}
[[Файл:Вїзд в село з боку Рогатина.JPG|thumb|left|
[[Файл:Franz Xaver Mozart (Wolfgang Jr) 1825.jpg|ліворуч|міні|
[[Франц Ксавер Вольфганг Моцарт|'''Франц Ксавер Вольфганг Моцарт''']]
]]
Рядок 52:
У Середні віки Підкамінь мав статус міста і знаходився дещо північніше теперішнього розташування (тепер Лиса Гора). На цьому місці до недавніх часів виорювалися з ґрунту каміння та залишки виробів ремісників (глиняні наконечники веретен, вироби гончарів тощо).
Перебуваючи у власності родини Гербуртів, Підкамінь у 1515 р. отримав магдебурзьке право: Сигізмунд видав фундаційний акт (привілей), яким дав дозвіл [[Фридерик Гербурт|'''Фредерікові Гербурту''']] «при замку своєму, званому Підкамінецький, свіжо збудованому з муру та цегли, закласти місто, що має називатись так само». Отже, уже на цей час в містечку був [[Замок (споруда)|замок]]<ref>Золочів // «[[Галицька брама (часопис)|Галицька брама]]». — № 1—2 (145—146), 2007 (січень—лютий). — 40 с. — С. 20.</ref>, а відповідно до наданих привілеїв встановлено четвергові ярмарки, а також ярмарки на Зелені свята та Воздвиження Чесного Хреста. Практично до середини XX століття в селі відбувались ярмарки, а центральну частину села називають містом і до тепер. Починаючи, приблизно, з кінця XVІ початку XVII століття селом володіли графи Старжинські.
У XIX столітті громада Підкаменя користувалася власною печаткою з такою символікою: сніп хліба, в який устромлені перехрещені ціп та коса (примірник такої печатки зберігся в колекції відомого львівського краєзнавця XIX століття Антонія Шнайдера).
| |||