Абсолютна музика: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Абсолютна музика''' (нім. Absolute Musik; англ. Absolute music; фр. Musique pure) - в західноєвропейській музичній естетиці XIX століття - «чиста» інструментальна музика, тобто така, яка існує за специфічними іманентними законам «музично-прекрасного» і не пов'язана з позамузикальними, званими також «функціональними», атрибутами - насамперед, зі словом, а також з програмою будь-якого роду, з конкретним певним заголовком і т. п.
Вираз «absolute Musik» використовував Р. [[Ріхард Вагнер|Вагнер]] як поняття, протилежне його «музичній драмі» (нім. Musikdrama) і «цілісного твору мистецтва» (нім. Gesamtkunstwerk). Абсолютна музика (вперше вираз зустрічається в програмі до 9-ї симфонії Бетховена) <ref>Programm zu Beethovens 9. Sinfonie (1846) // Sämtliche Schriften und Dichtungen. Bd. 2. Leipzig, [1911-1914], S.61.</ref> на його думку була хибним напрямком розвитку, в ході якого музика виявилася в ізоляції від решти мистецтв і від самого життя. Дев'яту симфонію Бетховена Вагнер розглядав як кульмінаційну вершину на цьому «хибному шляху», яку Бетховен подолав, включивши в фінал симфонії хор. На думку Вагнера, музика не повинна бути «метою» (Zweck) творчого акту (в конкретному випадку - нової музичної драми), а повинна залишатися лише його «засобом» (Mittel) <ref>Sagte ich nun zu Anfang, der Irrtum im Kunstgenre der Oper habe darin bestanden, »daß ein Mittel des Ausdrucks (die Musik) zum Zwecke, der Zweck des Ausdrucks (das Drama) aber zum Mittel gemacht war« – so müssen wir nun den Kern des Wahnes und endlich des Wahnsinnes, der den Kunstgenre der Oper in seiner vollsten Unnatürlichkeit, bis zur Lächerlichkeit dargetan hat, dahin bezeichnen, daß jenes Mittel des Ausdruckes aus sich die Absicht des Dramas bedingen wollte. // Oper und Drama I,6 (1852)</ref>.
.
==Література==
| |||