Вікіпедія

Бариш (село): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Вилучив файл В'їзний_знак_у_село_Бариш.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Hedwig in Washington. Причина: per [[:c
м clean up, replaced: в зв'язку → у зв'язку, removed stub tag за допомогою AWB
Рядок 49:
В «Актах ґродських і земських» (Том 12, записи від [[21 грудня]] [[1439]]&nbsp;р.) згадуються ''Гриць і Зан з Бориша'' (Hricz et Zan de Borischa) у справі №&nbsp;711 і ''Станіслав з Бариша'' (Stanislao de Barischa) у справі №&nbsp;731)<ref>[http://polona.pl/item/665606/47/ Akta grodzkie i ziemskie].&nbsp;— T. 12.&nbsp;— S. 75.&nbsp;— №&nbsp;731.</ref>.
 
Поселення над річкою Бариш (Баріс) відоме з [[1454]] року (писемна згадка, власник&nbsp;— [[Теодорик Бучацький Язловецький|Теодорик з Бучача Язловецький]]).<ref name="Q3п">''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu…&nbsp;— S. 13 (прим.).</ref> В [[1465]]&nbsp;р. власниками були сини Теодорика з Бучача Язловецького [[Міхал Язловецький|Міхал]] та [[Монастирський Іван|Ян]], в [[1490]]&nbsp;р. власником ''Верхнього Бариша'' був Ян Монастирський<ref name="Q3п">''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu…&nbsp;— S. 13 (прим.).</ref> (за іншою версією, в [[1469]] року належало Бучацьким гербу [[Абданк]], з [[1558]]&nbsp;р. Язловецьким).
 
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі та ще 2 лани тимчасово вільної<ref>Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170&nbsp;— Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902.&nbsp;— 252 s.</ref>.
 
У [[1559]] році польський король [[Сигізмунд ІІ Август|Сиґізмунд ІІ Авґуст]] надав власнику поселення&nbsp;— [[Кам'янець-Подільський|кам'янецькому]] [[каштелян]]у [[Язловецький-Монастирський Микола|Миколаю з Бучача Язловецькому]] привілей на перетворення Бариша в місто з [[Магдебурзьке право|маґдебурзьким правом]].<ref name="Q3">''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu…&nbsp;— S. 13.</ref> За наявними даними, кам'янецький каштелян<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/jazlowieccy01.html Родовід Язловецьких] (пол.)</ref> Миколай Язловецький-Монастирський помер в [[1555]], тому, дуже ймовірно, привілей був наданий вже після його смерті. Містечко мало право на ярмарок (в п'ятницю після свята Nawiedzenia Діви Марії); діяли кілька солодовень, млини. Біля [[1630]]&nbsp;р. дідичами стали Потоцькі, зокрема, в [[1652]]&nbsp;— [[Ян Потоцький (брацлавський воєвода)|Ян Потоцький]], в [[1687]]&nbsp;— його син [[Стефан Александер Потоцький]], внук [[Микола Василь Потоцький]].<ref>''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu…&nbsp;— S. 14.</ref>
 
Польський досдідник Рафал Квіріні-Поплавський припускає, що римо-католицька парафія в Бариші постала одночасно з набуттям маґдебурґії. Пізніше костел перейшов до рук протестантів (ймовірно, кальвіністів, яким був дідич [[Єжи Язловецький]]&nbsp;— син Миколая Язловецького-Монастирського), бо реляція (доповідна записка) архиєпископа [[Ян Димітр Соліковський|Яна Димітра Соліковського]] за [[1600]]&nbsp;р. вказує, що костел перейшов до католиків від протестантів. Новий дідич [[Геронім Язловецький]] сприяв відновленню парафії в [[1602]]&nbsp;р.<ref>''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu…&nbsp;— S. 15.</ref>
Рядок 60:
 
=== Австрійський період ===
Місто мало статус «[[домінія Бариш|домінії Бариш]]» у [[Станіславський округ|Станіславівському окрузі]] ій ву зв'язку з цим отримало в середині [[19XIX століття|XIX]] ст.]] печатку з гербом: у полі щита&nbsp;— серп. Нові дідичі&nbsp;— шляхтичі Шавловські&nbsp;— привезли із західної Польщі багато поселенців.
 
1786&nbsp;р. з ліцитації маєток у містечку придбала вдова [[Станіслав Коссаковський|Станіслава Коссаковського]] [[Катажина Коссаковська|Катажина]] з Потоцьких за 176 тисяч золотом.<ref>''B. Krakowski.'' Kossakowska Katarzyna z Potockich (1722–1803) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969.&nbsp;— Tom ХIV/2, zeszyt 61.&nbsp;— 161–320 s.&nbsp;— S. 257. {{ref-pl}}</ref>
Рядок 85:
церква Вознесіння Господнього (1864; УАПЦ; мурована)
 
церква Вознесіння Христового (1864; УГКЦ; мурована, колишній костел Св. Трійці, [[1800]]–[[1864]] роки<ref>''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu…&nbsp;— S. 16-18.</ref>)
 
У селі є каплички на вулицях Великий Кут, Горішнє Завалля, Голиївка, Зелена, а також на хуторі Гутишино.
Рядок 95:
* пам’ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967.; скульптор О. Ментус);
* пам’ятний знак «Тризуб» на честь 10-ї річниці незалежності України (2001).
 
* встановлено
** фігура Матері Божої (2000);
Рядок 127 ⟶ 126:
 
==== Почесний громадянин Бариша ====
ЦеЗвання званняпочесного громадянина Бариша за активне сприяння місцевій територіальній громаді в здійсненні благоустрою, підведенні газу до сільських осель, велику спонсорську та практичну допомогу щодо поліпшення добробуту односельців присвоєно:
* єпископові [[Коломийсько-Чернівецька єпархія УГКЦ|Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ]] [[Павло (Василик)|Павлу Василику]] ([[2003]]&nbsp;р.),
* священикові УАПЦ с. Бариш о. П. Висоцькому,
Рядок 133 ⟶ 132:
 
==== Парохи ====
* о. Іван Зафійовський ({{пом}} 1898<ref name="ЛК1">[http://www.lida.kupchyk.lviv.ua/index.php?no=603 Сайт Лідії Купчик. о. Теодор Цегельський]</ref>)&nbsp;— священик [[УГКЦ]], [[швагро]] о. [[Цегельський Теодор|Цегельського Теодора]],<ref name="ЛК1">[http://www.lida.kupchyk.lviv.ua/index.php?no=603 Сайт Лідії Купчик. о. Теодор Цегельський]</ref> [[тесть]] [[Сіяк Остап Михайлович|Сіяка Остапа]].<ref>''Шаблій О.'' Володимир Кубійович: енциклопедія життя і творення.&nbsp;— Париж-Львів&nbsp;: Фенікс, 1996.&nbsp;— 704 с., іл.&nbsp;— ISBN 5-87332-047-0.</ref>
* протоієрей о. Петро Висоцький ({{пом}} 2005)&nbsp;— священик УАПЦ, протягом 40 років був настоятелем храму Святого Вознесіння.
 
Рядок 139 ⟶ 138:
{{reflist|1}}
 
== ЛітератураДжерела ==
* {{ББ}}
* ''Мельничук Б., Уніят В.'' Бариш // {{ТІМС|1|593—594}}
* ''Труш Я., Уніят В.'' Бариш // {{ТЕС|1|85}}
* ''[[Владислав Лозинський|Łoziński W]].'' [https://archive.org/stream/prawemilewemoby00ozgoog#page/n7/mode/2up Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku].&nbsp;— Lwów&nbsp;: nakładem księgarni H. Altenberga, 1904.&nbsp;— T. &nbsp;2.&nbsp;— S. &nbsp;83. {{ref-pl}}
* ''Quirini-Popławski Rafał.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— Cz.&nbsp;I.— tom&nbsp;18.— 368tom&nbsp;s., 508 il18.&nbsp;— S.&nbsp;13-26.&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6 {{ref-pl}}
 
== Посилання ==
Рядок 153 ⟶ 152:
* [http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=2741#verh Українська геральдика];
* {{SgKP|I|114|Barysz}}&nbsp;— S. 114. {{ref-pl}}
 
{{Ukraine-geo-stub}}
 
{{Бучацький район}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Бариш_(село)