Гонки на виживання: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ReAl (обговорення | внесок) м →Основні положення: Не перекладено|Маршал (перегони) (en — Motorsport marshal, але вони ж і у велоперегонах) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Перегони на виживання''' ('''гонки на виживання''') —
}}</ref> перегони на виживання не визнає автомобільним спортом. Перегони на виживання часто називають автомобільними боями без правил, гладіаторськими автомобільними схватками (боями), автомобільними війнами або битвами, перегонами на руйнування (така назва є основною в США і рідко зустрічається в [[Європа|Європі]]).
Рядок 32:
Перші перегони на виживання в Україні пройшли [[21 вересня]] [[1996]] року в місті [[Кіровоград]]і та присвячувалися Дню міста. Їх організував кіровоградець Голуб Михайло Генріхович за участю олександрійця [[Чебишев В'ячеслав Олексійович|Чебишева В'ячеслава Олексійовича]], який допоміг у підготовці траси, вирішив питання озвучування змагань і коментував ці перші в [[Україна|Україні]] перегони на виживання. Він же здійснював зв'язок з пресою, щоб ця подія не залишилася поза увагою журналістів. Головним суддею тих змагань був кіровоградець Чорний Леонід Миколайович, заслужений тренер УРСР ([[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української Радянської Соціалістичної Республіки]]), почесний майстер спорту [[СРСР]] з мотоспорту. Головним секретарем був син Михайла Голуба − Павло Голуб.
На участь у першій гонці заявки подали чотири людини. Це сам організатор змагань Михайло Голуб, співробітник однієї з частин пожежної охорони міста [[Кіровоград]]а Олександр Мірошниченко, співробітник газети «Все Про Все» (
Ті історичні перегони почалася з форс-мажору. У Геннадія Заблодського не завівся автомобіль, і він не взяв участі у змаганнях. Незважаючи на це, перегони вийшли видовищними, дуже цікавими і з інтригою. Розуміючи, що учасників заявлено мало, трасу спеціально зробили дуже короткою (близько 400 метрів) і досить вузькою. Не пощастило і Олександру Мірошниченко. У нього після старту почалися проблеми з машиною, і він не був кваліфікований в цих змаганнях. Перегони між двома пілотами, що залишилися, була багата на контактну боротьбу, що приводило в захват уболівальників, і завершилася перемогою Віктора Євдокімова. Другим був Михайло Голуб. Перегони на виживання в [[Україна|Україні]] відбулися.
Рядок 138:
[[Файл:Олександр Кубечко. Кривий Ріг. 22.08.2015.jpg|thumb|250 пкс|праворуч|Олександр Кубечко, [[Кривий Ріг]], 22.08.[[2015]]]]
У місті [[Ірпінь]] [[Київська область|Київської області]] змагання проводить багаторазовий переможець та призер перегонів на виживання Кубечко Олександр Валерійович і його клуб «Адреналін», який він разом зі своїм другом Олегом Гречиною створив в [[2005]] році при своїй фірмі: Автосервіс «Алекс»<ref>{{lang-ru|[http://www.alex-sto.com/klub-adrenalin.html Клуб «АДРЕНАЛИН»]}}</ref>. Основною метою створення цієї організації було підвищення навичок водіння автомобіля в екстремальних умовах членами клубу і їх участь в перегонах на виживання. Для вирішення цих завдань були сконструйовані і виготовлені автомобілі, які відповідають вимогам підвищеної безпеки і витривалості. Першим автомобілем, побудованим в цьому клубі, був «Монстр». Невдовзі було створено ще кілька конкурентоспроможних автомобілів спеціально для перегонів на виживання. За короткий термін гонщики клубу, на чолі з лідером Олександром Кубечко, досягли високих результатів в перегонах на виживання, що проводяться в [[ Україна|Україні]]. Клуб «Адреналін» веде роботи по реконструкції траси, що знаходиться в місті [[Буча]] в районі асфальтного заводу, на якій проходять тренування і змагання.
Рядок 417 ⟶ 415:
* Газета «Олександрійський тиждень» за 30.05.2013 року. Стаття {{lang-ru|Вячеслава Чебышева «Подарили людям праздник!»}}
▲ {{commonscat|Demolition Derby}}
[[Категорія:змагання]]▼
[[Категорія:Автоспорт]]
|