Аргентина: відмінності між версіями

'''Аргенти́на''' ({{lang-es|Argentina}} {{МФА2|arxenˈtina}}, читається як {{audio|Es Argentina.ogg|''Архенті́на''}}), офіційно '''Аргенти́нська Респу́бліка'''&nbsp;— [[держава]] в [[Південна Америка|Південній Америці]], що займає південно-східну частину материка, східну частину о. Вогняна Земля і ряднизку островів у південній Атлантиці. Межує на півдні й заході з [[Чилі]], на північному заході з [[Болівія|Болівією]], на сході з [[Парагвай|Парагваєм]], [[Бразилія|Бразилією]], [[Уругвай|Уругваєм]] і омивається [[Атлантичний океан|Атлантичним океаном]]. [[Площа]] 2 780 092 км². За [[перепис населення|переписом]] [[2010]] року населення Аргентини становить 40 091 359 осіб<ref name="censo2010.indec.gov.ar">http://www.censo2010.indec.gov.ar/preliminares/cuadro_totalpais.asp</ref>. [[Столиця]]&nbsp;— [[Буенос-Айрес]]. Офіційна мова&nbsp;— [[іспанська]]. Грошова одиниця&nbsp;— [[аргентинський песо]].

Назва Аргентина походить від {{lang-la|«argentum»}} ([[срібло]]). У часи колонізації сучасної території Аргентини ходили чутки (за деякими версіями для привернення більшого числа переселенців), що ці землі дуже багаті на срібло, завдяки чому найбільша річка регіону отримала назву [[Ріо-де-ла-Плата]] (у перекладі&nbsp;— Срібна річка). Земля донизувниз за течією річки стала відома як Аргентина, себто ''Срібна'', хоча значних покладів срібла там так і не знайшли. Уперше назва території як ''Terra Argentea'' була вжита на португальських мапах 1554 року. Власне назва Аргентина була вперше вжита в однойменній поемі Мартіна дель Барко Сентенери і стосувалася території [[Лаплатська низовина|Лаплатської низовини]], а також сучасних [[Перу]], [[Тукуман (провінція)|Тукуману]] і [[Бразилія|Бразилії]]<ref>http://docs.google.com/gview?a=v&q=cache:gkeNouYKvnoJ:shial.colmex.mx/textos/JoseCarlosChiaramonte.pdf+%22el+patriota+argentino%22+%22no+es+sanjuanino%22&hl=es&gl=ar&sig=AFQjCNGpLmF1EUxpnvnUlmWoXPcfXOfbfQ</ref>. Офіційно назва країни Аргентина була закріплена конституцією 24 грудня 1826 року<ref>http://www.senado.gov.ar/web/interes/constitucion/capitulo1.php</ref>.

Аргентина займає фактично всю південно-східну частину [[Південна Америка|Південної Америки]], східну частину острова [[Вогняна Земля]], острови [[Естадос]] та ін. [[Спірна територія|Спірною територією]] є [[Фолклендські острови|Фолклендські (Мальвінські) острови]] на півдні [[Атлантичний океан|Атлантики]]. Протяжність Аргентини з півночі на південь становить близько 3800 км і близько 1400 км із заходу на схід.

Усього на території країни виділяють 4 великихвеликі природнихприродні області:

# Північні рівнини, [[Гран-Чако]] і межиріччя [[Парана (річка)|Парани]] та [[Уругвай (річка)|Уругваю]];

Річкова сітка густіша на півночі. Великі судноплавні ріки&nbsp;— Парана з [[Парагвай (річка)|Парагваєм]], Уругвай. Ріки півдня Аргентини маловодні. В країні багато озер, особливо на півдні Патагонії і в басейні Парани та Уругваю. Переважно озера мають [[Льодовикове озеро|льодовикове]] походження ([[Науель-Уапі]], [[Буенос-Айрес (озеро)|Буенос-Айрес]], [[В'єдма (озеро)|В'єдма]] та ін.)

У зв'язку зі значними розмірами, як поздовжніми так і поперечними, Аргентина має широке розмаїття [[кліматичний пояс|кліматичних зон]]. ВЗагалом цілому,кліматичні вумови у країні кліматичні умови вважаютьсявважають [[помірний клімат|помірними]], алеоднак зустрічаєтьсянаявна всяширока гама кліматичних умов&nbsp;— від [[субтропічний клімат|субтропічного клімату]] в північних районах до [[Субполярний кліматичний пояс|субполярного]] на півдні країни. На півночі Аргентини відмічаютьсяспостерігається спекотнівлітку умови,спекотна зі вологимволога літомпогода, тазима — м'якоюяка і сухою зимоюсуха, періодично спостерігаються також, періодично, [[посуха|посухи]]. Центральна Аргентина відзначається спекотним літом та [[дощ]]ами, [[буря]]ми, [[гроза]]ми, частим [[град]]ом на заході і прохолодними зимами. Для півдня країни характерні тепле літо і холодні зими з сильними [[сніг]]опадами, особливо в гірських районах. А на високогір'ях, по(у всіх широтах країни,) фіксують найхолодніші умови, з сухиммалою кількістю кліматомопадів і засніженими горами.

Для спекотного і вологого клімату півночі характерна [[температура]] від +27&nbsp;°C в січні до 12&nbsp;°C в липні і рясні [[опади]] (у [[Місьйонес (провінція)|провінції Місьйонес]] до 2000 мм на рік). Ці показники знижуються пов міріміру просування на захід до 600 мм у напівпустелі [[Чако Секо]]. Субтропічні умови з значною кількістю опадів (до 2000 мм на рік), відмічаються йі в східній частині [[Анди|Анд]], утворюючи так звану «[[Юнга (географія)|Юнгас»]]&nbsp;— свого роду високогірні ліси, якіз розвинуливеличезним величезнебіологічним біологічне різноманіттярізноманіттям, другий за величиною біорізноманіття регіон країни, поступаючисьщо поступається лише «[[Сельва місіонерів|Сельві місіонерів»]] ({{lang-es|Selva misionera}}). АлеОднак взимку тут спостерігається сухий сезон, пов'язаний з дефіцитом опадів, хоча це не так сильно відчувається, оскільки висока [[вологість повітря]] не спадає цілий рік.

[[Помірний клімат]] характерний для [[Пампаси|Пампасів]] із середньою температурою 15&nbsp;°C і опадами від 1000 мм до 500 мм на рік, щокількість яких зменшуютьсязменшується зі сходу на захід. Посушливі умови відмічають в північній частині [[Анди|Анд]], [[Пампінські гори|Пампінських Сьєррах]], степовій зоні на північний захід від Пампасів і в [[Патагонія|Патагонії]] (''Patagonia extraandina''), з доволі частими великими добовими температурними амплітудами, іноді більшепонад 25&nbsp;°C різниці між днем і ніччю (в основному на північному заході). В північних [[степ]]ах [[Патагонія|Патагонії]] взимку фіксується середня температура нижче 15&nbsp;°C, з частими заморозками і малою кількістю опадів&nbsp;— до 400 мм на рік, у південній Патагонії середня температура нижче 10&nbsp;°C таз опадівопадами&nbsp;— до 300 мм. Підвищена вологість спостерігається і в умовах холодного клімату, а саме, у південній половинічастині Анд, південних островах і [[Антарктида|Антарктиді]] із середньою температурою близько 7&nbsp;°C, яка змінюєтьсязнижується з висотою, у меншу сторону, кількість опадів становить від 4000 мм до 2000 мм на кордоні з [[Чилі]] і різко зменшуються в напрямкузменшується на східсході (до 300 мм на рік), здебільшого цеопади єу вигляді [[сніг|снігу]], лише в короткий літній період&nbsp;—випадають [[дощ]]і.

Загалом, наНа кліматичні умови в Аргентині впливають [[Тихий океан|Тихий]] та [[Атлантичний океан]]и. Тому тут домінують дві повітряні маси: тепла&nbsp;— з вологими [[вітер|вітрами]] з субтропічних областей [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]] і суха, холодна&nbsp;— з сухими вітрами з південної частини [[Тихий океан|Тихого океану]]. Основний вітровий фронт в Аргентині називаютьсяназивають «[[Памперо]]», він домінує на рівнинах Патагонії в напрямку Пампи. А після холодного фронту приходить «[[В'єнто Норте]]» ({{lang-es|Viento Norte}}), цей північний теплий вітер, характерний для середини і кінця зими, створює м'які та помірні кліматичні умови, а за ним слідує «[[Сонда]]», гарячий та сухий вітер, який переважає на центрально-західній частині країни. Спустившись з 6000 метрових схилів Анд, Сонда, від такого перепаду висот, на декілька годин стає поривчастим до 120 кілометрів на годину, приносячи значну шкоду населенню та господарствамгосподарству. Найчастіше такі пориви вітру спостерігаються з червня подо листопадлистопада, а на високогір'ях вони спричиняють снігові бурі й [[завірюха|завірюхи]].

Кліматичний фронт «[[Судестада]]» пов'язаний з глибоким [[атмосферний тиск|низьким тиском]] в атмосфері ву зимовий період. Судестада спричиняє помірну холоднунизьку температуру, але, водночас, приносить дуже сильнірясні дощі іта [[шторм]]и на узбережжі моря чимузбережжя, йщо призводить до затоплення прибережних районів. Спостерігаються такі умови наприкінці осені та зимизимою на узбережжі центруцентральної Аргентини та в гирлі [[Ріо-де-ла-Плата]].

[[Докембрій]]ські утворення древньої платформи перекриті [[осадові породи|осадовим]] чохлом морських відкладеньвідкладів раннього і середнього [[палеозой|палеозою]] і континентальних відкладень верхнього палеозою, [[мезозой|мезозою]] і [[кайнозой|кайнозою]]. Породи фундаменту і низів чохла виступають в підняттях сьєрр Буенос-Айреса ([[Сьєрра-де-ла-Вентана]], [[Сьєрра-дель-Танділь]]).

Аргентина має значні поклади [[нафта|нафти]], [[свинцеві руди|свинцевих]], [[цинкові руди|цинкових]], [[вольфрамові руди|вольфрамових]], [[залізні руди|залізних]], [[мідні руди|мідних]], [[уранові руди|уранових руд]] та інтощо.

Атлантичне узбережжя країни простягається на 4 665 км. Впродовж багатьох років воно залишається популярним місцем відпочинку місцевого населення. Рельєф узбережжя варіюєтьсязмінюється від піщаних [[дюни|дюн]] до [[скеля|скель]]. Берегова лінія Аргентини розчленована мало. Мілка ділянка Атлантичного океану біля узбережжя називається [[Аргентинське море]]. Його води багаті на рибу та, можливо, містять значні запаси нафти.

На клімат узбережжя здебільшого впливають дві океанічні течії&nbsp;— [[Бразильська течія|Бразильська]] та [[Фолклендська течія|Фолклендська]].

Ліси займають близько п'ятої частини території Аргентини. У [[Гран-Чако]], на [[червонозем]]них ґрунтах, росте сухе рідколісся з цінним, багатим на [[танін]] деревом [[квебрахо]]; в [[Пампа|Пампі]], на родючих [[чорнозем]]них ґрунтах&nbsp;— лучно-степова рослинність; у [[Патагонія|Патагонії]], на бурих ґрунтах&nbsp;— [[напівпустеля|напівпустелінапівпустельна]] рослинність. Зволожені схили гір на півночі вкриті тропічними лісами, на півдні&nbsp;— [[мішані ліси|мішаними]].

Географічно Аргентина розташована в [[UTC-5|дев'ятнадцятому]] та [[UTC-4|двадцятому]] [[Часовий пояс|часових поясах]], однак використовує час [[UTC-3|двадцять першого поясу]] — протягом усього року.