Відмінності між версіями «Серединно-Атлантичний хребет»

нема опису редагування
(Скасування редагування № 17261718 користувача 94.178.100.221 (обговорення))
Загальна довжина Серединно-Атлантичного хребта понад 18 тис. км. Окремі ділянки його носять власні назви: у Норвезько-Гренландському басейні — [[хребет Кніповича]] (від 81° до 73° пн. ш.), південніше — [[хребет Мона]], далі — [[Ісландсько-Янмайенський хребет]], на південь від [[Ісландія|Ісландії]] — [[хребет Рейк'янес]] (до 52° пн. ш.) і [[Північно-Атлантичний хребет]], на південь від [[екватор]]а — [[Південно-Атлантичний хребет]]. У районі острова [[Буве]] (близько 55° пд. ш.) меридіональне простягання Серединно-Атлантичного хребта змінюється на субширотне; східний відрізок називається [[Африкано-Антарктичний хребет|Африкано-Антарктичним хребтом]].
 
Поперечними розломами Серединно-Атлантичний хребет розбитий на зрушені щодо один до одного сегменти, величина щеній по розломах досягає 300–600 км. За даними, глибоководного буріння, сейсмоакустичної профілізації і драгування, проведеним у рифтовой зоні, можна вважати, що геологічний розріз Серединно-Атлантичного хребта складений двома комплексами: верхнім, що складається з толеїтових [[базальт]]ів з прошарками карбонатних осадкових порід, нижнім — з [[амфіболіт]]ів і [[офіоліт]]ів (від [[анортозит]]ів до [[ультрабазит]]ів). Породи верхнього комплексу розбиті молодими розломами на численні блоки, вік цих порід олігоцен-антропогеновий; породи нижнього комплексу ([[юра]]-[[олігоцен]]) регіонально дислоковані і метаморфізовані, вік серпентинізованих ультрабазитів і [[габро]], що нерідко залягають в метаморфічному комплексі у вигляді лусок і протрузій, можливо, докембрійський. У Південній півкулі Серединно-Атлантичний хребет монолітніший; на його схилах розташований ряд підводних [[вулкан]]ів, вершини деяких з них є островами ([[Вознесіння (острів)|Вознесіння]], [[Святої Єлени острів|Св. Олени]] тощо); у групі островів [[ТрістанТристан-да-Кунья]] є діючий вулкан.
 
== Див. також ==
108 911

редагувань