Єлизавета Карагеоргієвич: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Додав відомості про місця проживання родини Єлизавети після вигнання її батька з території Югославії внаслідок військового путчу
Немає опису редагування
Рядок 48:
Рідний брат принцеси Єлизавети - [[Александр Карагеоргієвич (1924)|Александр Карагеоргієвич]]. Вона знаходиться в родинних зв'язках з іспанською принцесою Софією та [[Чарльз, принц Уельський|Чарльзом, принцем Уельським]]. Принцеса Єлизавета є нащадком [[Карагеоргієвичі|Карагеоргієвичів]] по молодшій лінії.
 
Принцеса Єлизавета навчалася в [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]], [[Велика Британія|Великій Британії]] та [[Швейцарія|Швейцарії]]. Також вивчала історію витончених мистецтв у [[Париж|Парижі]]. Володіє англійською, французькою, іспанською, італійською та сербською мовами. Розмаїта карта навчання Єлизавети пояснюється тим фактом, що після військового путчу в Югославії 27-29 березня 1941 р., внаслідок якого Павло Карагеоргієвич був змушений відмовитися від свого регенства над малолітнім [[Петро ІІ Карагеоргієвич|Петром ІІ]], колишній голова держави разом із сім'єю був змушений покинути Югославію. Деякий час родина жила в Греції, звідки їх забрали британські війська до [[Каїр|Каїра]] після квітневої окупації Югославії військами Осі. Згодом з території Єгипту принца Павла та принцесу Ольгу разом із дітьми було евакуйовано до теперішньої столиці [[Кенія|Кенії]] [[Найробі]], звідки в 1943 р. їх перемістили до [[Йоганнесбург|Йоханнесбурга]]. Лише в 1947 р. Павлові Карагеоргієвичу вдалося отримати швейцарський паспорт та візу і переїхати до Швейцарії разом зі своєю дружиною та дітьмисім'єю. ос
 
Вийшла заміж 19 січня 1961 року за Говарда Оксенберга, від якого має двух доньок: Кетрін та Кристину. Кетрін Оксенберг пізніше стане американською акторкою, а її найвідомішою роллю в кіно буде роль ''Аманди Керінгтон'' у серіалі 80-х років [[Династія (телесеріал)|"Династія".]] Із першим чоловіком принцеса Єлизавета розвелася в 1969 році. Із другим чоловіком, Нілом Роксбургом Балфором (англ. ''Neil Roxburgh Balfour''), Єлизавета побралася в [[Лондон|Лондоні]] 23 вересня 1969 р. Від нього має сина Ніколаса (англ. ''Nicholas Augustus Balfour''). Із ним у шлюбі пробула до 1978 р. Втретє вийшла заміж 28 лютого 1987 р. за Мануеля Ульоа Еліаша (ісп. ''Manuel Ulloa Elias''), колишнього прем'єр-міністра [[Перу]] (1980-1983 рр.), завдяки шлюбу з яким уперше отримала змогу відвідати Югославію в 1987 р<ref>{{Cite news|url=http://www.rts.rs/page/tv/sr/story/20/RTS+1/1020748/Ekskluzivno:+%C5%A0ta+nam+se+sve+doga%C4%91alo+-+Jelisaveta+Kara%C4%91or%C4%91evi%C4%87.html|title=Ekskluzivno: Šta smo sve preživeli - Jelisaveta Karađorđević|last=Serbia|first=RTS, Radio-televizija Srbije, Radio Television of|accessdate=2016-12-25}}</ref>. Між другим та третім шлюбом мала любовні зв'язки з британським актором [[Річард Бартон|Річардом Бартоном.]]
 
Громадянка [[Сербія|Сербії]] з 2001 р<ref>{{Cite web|url=http://www.novosti.rs/vesti/naslovna/aktuelno.69.html:346837-Jelisaveta-Karadjordjevic-Ceo-zivot-trazim-dom|title=Jelisaveta Karađorđević: Ceo život tražim dom|website=www.novosti.rs|accessdate=2016-12-25}}</ref>. Довгий час мала разом із сербським, також і американське громадянство, адже представники династії Карагеоргієвичів згідно сербських законів мають право на отримання сербського (до 2006 р. - югославського) громадянства, не втрачаючи при цьому прав на інше громадянство. Але ув 2012 р. відмовилася через "емоційні причини" від американського громадянства <ref>{{Cite news|url=http://www.blic.rs/vesti/drustvo/princeza-jelisaveta-se-odrekla-americkog-drzavljanstva/lbzm8dq|title=Princeza Jelisaveta se odrekla američkog državljanstva|date=2015-11-28|language=sr-SP|work=Blic.rs|accessdate=2016-12-24}}</ref>. ЗІз 2002 р. живе в Белграді, активно займається громадсько-культурною та політичною діяльністю<ref>{{Cite web|url=http://www.princesselizabeth.org/?page_id=21|title=Biografija {{!}} Nj.K.V. Princeza Jelisaveta Karađorđević|website=www.princesselizabeth.org|accessdate=2016-12-24}}</ref>.
 
== Громадська та політична діяльність Єлизавети Карагеоргієвич ==
Рядок 63:
Не дивлячись на протест брата Александраа, Єлизавета виставила свою кандидатуру на президента [[Сербія та Чорногорія|Сербії та Чорногорії]] під час президентських виборів 2004 р. "У випадку перемоги, - заявляла вона. - моїм пріоритетним завданням буде поновити монархію і побудувати правову державу" (серб. ''U slučaju pobede moj prioritet neće biti da ponovo uspostavim monarhiju, već da uspostavim pravu državu'') <ref>{{Cite web|url=http://www.princesselizabeth.org/?page_id=21|title=Biografija {{!}} Nj.K.V. Princeza Jelisaveta Karađorđević|website=www.princesselizabeth.org|accessdate=2016-12-24}}</ref>. Вона виставила свою кандидатуру лише за два тижні до початку виборів, а тому, можливо, що й через брак часу на проведення своєї передвиборної агітаційної кампанії за кандидатуру принцеси Єлизавети проголосувало всього 63 991 голосів, або близько 2.01% виборців, що однак поставило її на 6 місце за результатами виборів (усього брало участь 15 кандидатів).
 
Бажаючи реабілітувати свого батька, Павла Карагеоргієвича, якого суд Югославії в післявоєнні часи оголосив зрадником за досить толерантну та навіть приязну політику щодо [[Третій Рейх|гітлерівської Німеччини]] в часи його регентства (тоді за вироком суду було конфісковано все його майно, а йому самому заборонили повертатися на батьківщину), принцеса Єлизавета подала 27 вересня 2011 р. заяву з приводу реабілітації батька до Верховного Суду в Белграді<ref>{{Cite web|url=http://www.novosti.rs/vesti/naslovna/aktuelno.69.html:346837-Jelisaveta-Karadjordjevic-Ceo-zivot-trazim-dom|title=Jelisaveta Karađorđević: Ceo život tražim dom|website=www.novosti.rs|accessdate=2016-12-25}}</ref>. Судовий процес тривав близько двох місяців. Павла Карагеоргієвича було реабілітовано 28 листопада 2011 р<ref>{{Cite news|url=http://www.rts.rs/page/tv/sr/story/20/RTS+1/1020748/Ekskluzivno:+%C5%A0ta+nam+se+sve+doga%C4%91alo+-+Jelisaveta+Kara%C4%91or%C4%91evi%C4%87.html|title=Ekskluzivno: Šta smo sve preživeli - Jelisaveta Karađorđević|last=Serbia|first=RTS, Radio-televizija Srbije, Radio Television of|accessdate=2016-12-25}}</ref>. Після цього прах її батьків, принца Павла Карагеоргієвича та принцеси Ольги Грецької таі Данської, разом із прахом брата Ніколи, був перенесений зі Швейцарії до Сербії, де їх було перепоховано в церкві Священномученика Георгія Побідоносця в Опленаці - родовій усипальниці Карагеоргієвичів. Перепоховання відбулося в жовтні 2012 р.
 
== Цікаві факти ==
Рядок 70:
 
* Одним з її хобі є малювання. У грудні 2015 р. навіть пройшла виставка її картин у будинку короля [[Петро I Карагеоргієвич|Петра І Карагеоргієвича]] в Белграді<ref>{{Cite news|url=http://www.politika.rs/scc/clanak/345025/Kultura/Crtezi-Jelisavete-Karadordevic|title=Цртежи Јелисавете Карађорђевић|last=В.|first=М.|language=sr-RS|work=Politika Online|accessdate=2016-12-26}}</ref>.
* Від свого батька мала в спадок націоналізований після Другої світової війни палац Брдо (серб. ''дворац Брдо'') в Словенії, який зараз намагається повернути через суд<ref>{{Cite news|url=http://www.politika.rs/scc/clanak/201547/Jelisaveta-Karadordevic-trazi-Brdo-kod-Kranja|title=Јелисавета Карађорђевић тражи Брдо код Крања|last=Чалија|first=Јелена|language=sr-RS|work=Politika Online|accessdate=2016-12-26}}</ref>, хоча цей судовий процес поки що йде не на її користь. Від своєї ж матері мала в спадок також одержавлену свого часу віллу "Чорногорку" (серб. ''вила "Црногорка"'') в Белграді, яку вона все -таки зуміла повернути собі через суд остаточно в січні 2014 р<ref>{{Cite web|url=http://www.novosti.rs/vesti/naslovna/drustvo/aktuelno.290.html:474413-Princeza-Jelisaveta-postala-vlasnik-vile-Crnogorka|title=Princeza Jelisaveta postala vlasnik vile „Crnogorka“|website=www.novosti.rs|accessdate=2016-12-26}}</ref>.
* Була присутньою на [[Шлюб принца Вільяма та Кейт Міддлтон|весіллі принца Вільяма та Кейт Міддлтон]]. Її запросила королівська сім'я, з якою вона знаходиться в родинних зв'язках<ref>{{Cite news|url=http://www.story.rs/poznati/vesti/15594/jelisaveta-karadordevic-pocasna-gosca-vencanja-veka|title=Jelisaveta Karađorđević: Počasna gošća venčanja veka|work=Story.rs|accessdate=2016-12-26}}</ref>.
[[Файл:Stara Zgrada.jpg|міні|Фасад театру "Мадленіянум", де в липні 2011 р. відбулася прем'єра п'єси Верослава Ранчичя "Істинна в кінцевій інстанції" про життєвий шлях принцеси Єлизавети та її сім'ї ]]