Коропець: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м clean up, removed stub tag за допомогою AWB
Рядок 102:
Від [[8 липня]] [[1941]] до [[22 липня]] [[1944]] року Коропець — під німецько-нацистською окупацією. Наприкінці липня 1943 року поблизу міста проходило з'єднання С. Ковпака.
 
У 1941, 1957, 1969 та 2008 роках були великі повені.
 
=== Радянський період ===
Рядок 120:
* меморіальний комплекс воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні ([[1975]], скульп. І. Каніковський, Г. Нардак, братська могила. Пам'ятник&nbsp;— скульптура воїна на прямокутному постаменті<ref>''Богдан Андрушків.'' Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили.— Тернопіль: «Підручники і посібники», 1998</ref>).
* Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення [[Коропецька грабина]].
*
 
=== Пам'ятники ===
Рядок 141 ⟶ 140:
Особливо в палаці вражає мистецьке використання кольорової деревини для паркету та панелей на стінах.
 
Граф Казімєж (Казимир) Бадені ([[1846]]–[[1909]]) був [[намісник]]ом Галичини, прем'єром Австрії та міністром внутрішніх справ. Прославився «баденівськими виборами» до парламенту [[1897]] року, коли був запроваджений антиукраїнський терор.
 
=== Історії палацу (версія) ===
[[Файл:W193.jpg|міні|ліворуч|Палац Бадені(1893–1906)/(2012) ]]
[[Файл:W176.jpg|міні|праворуч|Палац Бадені(1893–1906)/(2012)]]
На початку XIX століття родина Мисловських (власники на той час містечка) спорудила в Коропці палац. Центральна частина була двоповерхова, а до центральної частини по обидві сторони було прибудовано одноповерхові бічні крила. В 1893 році Коропець переходить у власність маршалка Галицького сейму, графа [[Станіслав Бадені|Станіслава Марціна Бадені]] ({{lang-pl|Stanislaw Marcin Badeni}}) (1850–1912). Станіслав одразу почав перебудову замку у родинну резиденцію. Новий палац звели у стилі віденського рениссансу. Роботи були завершені в в 1906 році. Палац повстав двоповерховим, прикрашений трьома ризалітами та фігурним дахом. До нашого часу збереглася овальна бальна зала на першому поверсі палацу. Поруч з королівською залою знаходилися їдальня, бібліотека та каплиця. З іншого боку тягнулися житлові приміщення. Другий поверх складався з житлових приміщень. У Першу світову війну в 1914–1920 роках палац було сильно пошкоджено та пограбовано.
Рядок 217 ⟶ 216:
{{Населені пункти Тернопільської області}}
{{Історичні місця Тернопільської області}}
{{ukraine-geo-stub}}
 
[[Категорія:Селища міського типу Тернопільської області]]