Ізотопи: відмінності між версіями

 

== Історія ==

До 20 століття загальноприйнятою була думка, що атомна маса елементу є його постійною і незмінною характеристикою. Проте, з відкриттям у кінці 19 століття радіоактивних речовин, це уявлення почало змінюватися.

Під час радіоактивного розпаду, утворювалися елементи, що, через їх різну атомну масу, вважали різними, і давали їх окремі назви. У 1910 році, [[Фредерік Содді]] показав, що мезоторіум (тодішня назва радію-228), радій (радій-226, довгоживучий ізотоп, що зустрічається в природі) і торій-X (радій-224) хімічно нероздільні. А в 1913 році він же показав, що під час розпадів радіоактивних речовин на проміжку від урану до свинцю, утворюється близько 40 ''радіоелементів'' з різною масою, тоді як у [[Періодична система хімічних елементів|таблиці Менделєєва]] між цими елементами може розміщуватись не більше 11 інших.

У тому ж році Содді і [[Казимір Фаянс|Казиміром Фаянсом]] був запропонований [[закон радіоактивних зміщень]], згідно з яким, альфа-розпад зміщує елемент у таблиці на дві позиції вліво, зменшуючи його масу на 4, тоді як бета-розпад — на одну позицію вправо, залишаючи масу незмінною. Таким чином, альфа розпад, що супроводжується двома бета-розпадами, породжує елемент, що не відрізняється від материнського хімічно, проте має меншу атомну масу.