Ніхон Сьокі: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
SieBot (обговорення | внесок)
м робот додав: no:Nihonshoki
мНемає опису редагування
Рядок 1:
[[Зображення:Nihonshoki_jindai_kan_pages.jpg|thumb|right|350px|'''Ніхон Сьокі''' (''Титульна сторінка і початок першого сувою. Перше друковане видання [[1599]] року'')]]
'''Ніхон сьокі''' ([[японська мова|яп]]. 日本書紀 - — ''ніхон сьокі'', "«аннали [[Японія|Японії]]"»)  — одна з найдавніших пам'яток японської літератури [[період Нара|періоду Нара]]. Відома також як '''Ніхонґі''' (日本紀). Вона є другим твором присвяченим історії [[Японія|Японії]] після "«[[Кодзікі]]"», і першою офіційною історографією подій Японського архіпелагу від "«сотворіння світу"» до початкі 8 століття. Була складена писарем О но Ясумаро, за вказівки принца Тонері. Текст твору  — класична китайська писемна мова ''вень-янь''
 
 
== Сувої ==
* '''Сувій перший''': ''Камі но йо но камі но макі'' (Верхній сувій божественного періоду);
* '''Сувій другий''': ''Камі но йо но сімо но макі'' (Нижній сувій божественного періоду);
* '''Сувій третій''': ''Каму Ямато Іваребіко но Сумерамікото'' ([[імператор Дзімму]]);
* '''Сувій четвертий''':
** ''Каму Ямато Нунакаваміні но Сумерамікото'' (імператор Суйдзей);
** ''Сікіцухіко Таматемі но Сумерамікото'' (імператор Анней);
** ''Ояматохіко Сукітомо но Сумерамікото'' (імператор Ітоку);
** ''Мімацухіко Сукітомо но Сумерамікото'' (імператор Косьо);
** ''Ямато Тарасіхіко Куні Осіхіто но Сумерамікото'' (імператор Коан);
** ''Оямато Некохіко Футоні но Сумерамікото'' (імператор Корей);
** ''Оямато Некохіко Кунікуру но Сумерамікото'' (імператор Коґен);
** ''Вакаяамато Некохіко Обібі но Сумерамікото'' (імператор Кайка)
* '''Сувій п'ятий''': ''Мімакі Ірібіко Ініе но Сумерамікото'' (імператор Суйдзін);
* '''Сувій шостий''': ''Ікуме Ірібіко Ісаті но Сумерамікото'' (імператор Суйнін);
* '''Сувій сьомий''':
** ''Отарасіхіко Осіроваке но Сумерамікото'' (імператор Кейко);
** ''Вака Тарасіхіко но Сумерамікото'' (імператор Сейму);
* '''Сувій восьмий''': ''Тарасі Накацухіко но Сумерамікото'' (імператор Тюай);
* '''Сувій дев'ятий''': ''Окінаґа Тарасіхіме но Мікото'' (імператриця-регентша Дзінґу);
* '''Сувій десятий''': ''Хомуда но Сумерамікото'' (імператор Одзін);
* '''Сувій одинадцятий''': ''Осасаґі но Сумерамікото'' (імператор Нінтоку);
* '''Сувій дванадцятий''':
** ''Ідзаховаке но Сумерамікото'' (імператор Рітю);
** ''Міцухаваке но Сумерамікото'' (імператор Хандзей);
* '''Сувій тринадцятий''':
** ''Оасадзума Вакуґо но Сукуне но Сумерамікото'' (імператор Інґьо);
** ''Анахо но Сумерамікото'' (імператор Анко);
* '''Сувій чотирнадцятий''': ''Охацусе но Вака Такеру но Сумерамікото'' (імператор Юряку);
* '''Сувій п'ятнадцятий''':
** ''Сірака но Таке Хірокуні Осі Вака Ямато Неко но Сумерамікото'' (імператор Сейнен);
** ''Воке но Сумерамікото'' (імператор Кендзо);
** ''Оке но Сумірамікото'' (імператор Нінкен);
* '''Сувій шіснадцятого''':''Онацусе но Вака Сасаґі но Сумерамікото'' (імператор Бурецу);
* '''Сувій сімнадцятий''': ''Одо но Сумерамікото'' (імператор Кейтай);
* '''Сувій вісімнадцятий''':
** ''Хірокуні Осітаке Канахі но Сумерамікото'' (імператор Анкан);
** ''Таке Охірокуні Осітате но Сумерамікото'' (імператор Сенка);
* '''Сувій дев'ятнадцятий''': ''Амекуні Осіхаракі Хіронава но Сумерамікото'' (імператор Кінмей);
* '''Сувій двадцятий''': ''Нунакакура но Футо Тамасікі но Сумерамікото'' (імператор Бідацу);
* '''Сувій двадцятьперший''':
** ''Татібана но Тойохі но Сумерамікото'' (імператор Йомей);
** ''Хацусебе но Сумерамікото'' (імператор Сусюн);
* '''Сувій двадцятьдругий''': ''Тойоміке Касікія Хіме но Сумерамікото'' (імператриця Суйко);
* '''Сувій двадцятьтретій''': ''Окінаґа Тарасі Хіхіронука но Сумерамікото'' (імператор Дзьомей);
* '''Сувій двадцятьчетвертий''': ''Аме Тойотакара Ікасі Хітарасі но Хіме но Сумерамікото'' (імператриця Коґьоку);
* '''Сувій двадцятьп'ятий''': ''Аме Йородзу Тойохі но Сумерамікото'' (імператор Котоку);
* '''Сувій двадцятьшостий''': ''Аме Тойотакара Ікасі Хітарасі но Хіме но Сумерамікото'' (імператриця Саймей);
* '''Сувій двадцятьсьомий'': ''Аме Мікото Хіракасуваке но Сумерамікото'' (імператор Тендзі);
* '''Сувій двадцятьвосьмий''': ''Ама но Нунакахара Окі но Махіто но Сумерамікото, Камі но макі'' (імператор Тенму, верхній сувій);
* '''Сувій двадцятьдев'ятий''': ''Ама но Нунакахара Окі но Махіто но Сумерамікото, Сімо но макі'' (імператор Тенму, нижній сувій);
* '''Сувій тридцятий''': ''Такаманохара Хіроно Хіме но Сумерамікото'' (імператриця Дзіто);
 
== Процес складання ==
У історичній праці, яка наслідувала "«''Ніхон Сьокі''"», "«''Сьоку Ніхонґі''"», згадується, що за наказом імператора принц Тонері склав "«''Ніхоґі''"» (інша назва "«''Ніхон Сьокі''"») у [[720]] році. Твір містив тридцять сувоїв про діяння богів та імператорів [[Японія|Японії]] та один генеалогічний сувій. Останній не зберігся до наших днів.
 
=== Укладачі ===
Вивчення процесу [[компіляція|компіляції]] "«''Ніхон Сьокі''"» базується на аналізі стилістики сувоїв твору. Хоча він написаний повністю старокитайською, у ньому можна вирізнити частини складені японськими і китайськими істориками. Так сувої з 1 по 14 писалися [[японці|японцями]], а з 14 по 30 (за виключенням 22 і 23 сувоїв)  — укладалися [[китайці|китайцями]]. Одним з головних японських компіляторів був О но Ясумаро, відомий написанням "«''[[Кодзікі]]''"».
 
=== Використані джерела у "«Ніхон Сьокі"» ===
Вважається, що записи "«''Ніхон Сьокі''"» базувалися на старих хроніках двору [[Ямато]], котрі велися від [[6 століття]]. Серед них вчені називають "«''Теннокі''"» ("«Записи про імператорів"») і "«Коккі"» (Записи про державу), авторство яких приписують [[Сьотоку Тайсі]]. Рукописи цих книг згоріли і дійшли до нас у формі цитат з "«Ніхон Сьокі"».
 
Також науковцями вказується подібність тексту японських "«''Анналів''"» до хронік корейського королівства [[Пекче]], так званих "«''Кударакі''"» (Записів Пекче).
 
Окрім "«офіційних історій"» укладачі "«''Ніхон Сьокі''"» схоже використовували тексти імператорських указів та відомчі документи.
 
== Перебільшення періодів правління ==
Більшість науковців [[Японія|Японії]] і [[Західна цивілізація|Заходу]] погоджуються, що дата заснування японської держави [[імператор Дзімму|імператором Дзімму]] (660 рік до Р. Х.) є міфічною. Однак існування самих правителів, в тому числі і Дзімму, яким приписуються міфічні походи і реформи, під сумнів не ставиться. Вважається, що вони були вождями місцевих племен, яких укладачи "«''Ніхон Сьокі''"» зібрали у один генеалогічний ряд.
 
Для відрізку японської історії від 660 року до Р. Х. до середини 4 століття, стародавні писці виділили лише 17 монархів (включаючи імператорів Одзіна і Нінтоку). Деякі з цих, особливо перших, правителів були перетворені на фантастичних довгожителів. Зокрема, згідно "«''Ніхон Сьокі''" » імператор Дзімму правив понад століття.
 
== Дивись також ==
* [[Синто]]
* [[Кодзікі]]
* [[Період Нара]]
 
== Джерела ==
* Нихон сёки: анналы Японии / перевод со старояпонского и комментарии А. М.  Ермаковой и А. Н.  Мещерякова.  — Санкт-Петербург: "«Гиперион"», 1997.  — в 2 томах.
* Рубель В.  А.  Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність.  — Київ: "«Аквілон-Прес"», 1997.  — 256с
* Delmer M. Brown The Cambridge History of Japan. Cambridge University Press, 170. ISBN 0-521-22352-0.
== Посилання ==
* [http://home.p07.itscom.net/strmdrf/nihonsyoki.htm Текст "Ніхон Сьокі" (японською)]
* [http://www.ceres.dti.ne.jp/~alex-x/wakan/menu-w.html#MOKJI Тексти "Кодзікі" і "Ніхон Сьокі"]
 
[[Категорія:Період Нара]]