Відмінності між версіями «Сорокине»

 
== Історія ==
Родовища вугілля поблизу хутора Сорокиного почали промислово розробляти в 1910 рроці. Маючи на увазі Сорокинський, Ізваринський, Катеринодонський, Урало-Кавказький та інші довколишні рудники, Г. Чапанська відзначала, що «серед перших поселенців рудників були [[китайці]], [[перси]], [[корейці]], [[татари]]. Об'єднані бажанням добре заробити на знову відкритих шахтах, люди різних національностей зривалися з насиджених місць, приїжджали поодинці, а то й сім'ями, облаштовувалися. Чудово ладнали з місцевим населенням, основу якого становили козаки». Житель Краснодона К. Дахненко зазначав, що турки, татари, китайці в більшості працювали на найважчих роботах — на навантаженні вугілля вручну, який носили на ношах в залізничні вагони, були погоничами коней на «воротках» дрібних шахт, на різних роботах в шахтах-наклонках.
 
Г. Чапанська відзначала, що «серед перших поселенців рудників були [[китайці]], [[перси]], [[корейці]], [[татари]]. Об'єднані бажанням добре заробити на знову відкритих шахтах, люди різних національностей зривалися з насиджених місць, приїжджали поодинці, а то й сім'ями, облаштовувалися. Чудово ладнали з місцевим населенням, основу якого становили козаки».
Як згадував голова Сталінського (Донецького) облвиконкому А. Струєв, перша шахта (далі шахта №&nbsp;1) на руднику Сорокіного була закладена в районі Провал-балки. Селище, побудоване на його місці, згодом називалося «Шанхай». Воно складалося з бараків і землянок робітників. "У районі шахти №&nbsp;3,&nbsp;— згадував А. Струєв,&nbsp;— землянки називалися турецькими&nbsp;— там жили вантажники, а в той час за вантажників були тільки турки и перси, а на старому Шанхаї, пізніше&nbsp;— у 1919 році, землянки стали називатися китайськими, там жили китайці, яких пригнали на рудники козачі влади, як робочу [[силу]]<ref>Карпенко Николай Михайлович&nbsp;— Китайский легион. Участие китайцев в революционных событиях на территории Украины (1917—1921) [2007, PDF, RUS]</ref>
 
Мешканець Сорокиного К. Дахненко зазначав, що турки, татари, китайці в більшості працювали на найважчих роботах&nbsp;— на навантаженні вугілля вручну, який носили на ношах в залізничні вагони, були погоничами коней на «воротках» дрібних шахт, на різних роботах в шахтах-наклонках.
Сорокине було засновано у [[1914|1914 році]] як рудник Сорокине.<ref>http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Krasnodon&abcvar=14&bbcvar=20</ref> У [[1916|1916 році]] на руднику налічувалося 776 шахтарів, а на хуторі Сорокине вже проживало 3 105 осіб. У наступному році були обладнані нові шахти&nbsp;— одна вертикальна і три похилі. У [[1917|1917 році]] в селищі відкрилася перша школа. Медичне обслуговування забезпечували три шахтних медпункти, в яких працювали 8 лікарів і 16 фельдшерів.
 
Як згадував голова Сталінського (Донецького) облвиконкому А. Струєв, перша шахта (далі шахта №&nbsp;1) на руднику Сорокиного була закладена в районі Провал-балки. Селище, побудоване на його місці, згодом називалося «'''Шанхай'''». Воно складалося з бараків і землянок робітників.
 
Як згадував голова Сталінського (Донецького) облвиконкому А. Струєв, перша шахта (далі шахта №&nbsp;1) на руднику Сорокіного була закладена в районі Провал-балки. Селище, побудоване на його місці, згодом називалося «Шанхай». Воно складалося з бараків і землянок робітників. "У районі шахти №&nbsp;3,&nbsp;— згадував А. Струєв,&nbsp;— землянки називалися турецькими&nbsp;— там жили вантажники, а в той час за вантажників були тільки турки и перси, а на старому Шанхаї, пізніше&nbsp;— у 1919 році, землянки стали називатися китайськими, там жили китайці, яких пригнали на рудники козачікозацька владивлада, як робочу [[силу]]<ref>Карпенко Николай Михайлович&nbsp;— Китайский легион. Участие китайцев в революционных событиях на территории Украины (1917—1921) [2007, PDF, RUS]</ref>
 
Сорокине було засновано у [[1914|1914 році]] як рудникрудня Сорокине.<ref>http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Krasnodon&abcvar=14&bbcvar=20</ref> У [[1916|1916 році]] на рудникурудні налічувалося 776 шахтарів, а на хуторі Сорокине вже проживало 3 105 осіб. У наступному році були обладнані нові шахти&nbsp;— одна вертикальна і три похилі. У [[1917|1917 році]] в селищі відкрилася перша школа. Медичне обслуговування забезпечували три шахтних медпункти, в яких працювали 8 лікарів і 16 фельдшерів.
 
=== Радянський період ===
Після закінчення [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]] зруйновані шахти були відновлені і модернізовані, почалося будівництво нових. До [[1935|1935 року]] трест «Сорокинвугілля» об'єднував 25 шахт, напередодні війни їх було вже понад 40.
 
Указом Президії [[ВРУ|Верховної Ради України]] від [[28 жовтня]] [[1938|1938 року]] селище Сорокине було зараховане до категорії міст і перейменоване в '''Краснодон'''. До цього часу в ньому проживало 22 220 осіб. Навколо міста виникло декілька селищ міського типу: [[Краснодон (смт)|Краснодон]], Первомайка, [[Ізварине]], [[Урало-Кавказ]] та інші.
 
З [[1930|1930 року]] виходить районна газета «Ударник», згодом перейменована спочатку в «Соціалістичну Батьківщину», а потім у «Славу Краснодона».
110 588

редагувань