Синдром навченої безпорадності: відмінності між версіями

'''Вивчена безпорадність''' ({{Lang-en|learned helplessness}}), також '''придбана''', '''набута''', або '''завчена безпорадність'''&nbsp;— стан людини або тварини, в якому індивід не робить спроб до поліпшення свого стану (не намагається уникнути негативних стимулів або отримати позитивні), хоча має таку можливість. З'являється як правило, після декількох невдалих спроб впливати на негативні обставини середовища (або уникнути їх) і характеризується пасивністю, відмовою від дії, небажанням змінювати вороже середовище або уникати їїйого, навіть коли з'являється така можливість. У людей, згідно з рядом досліджень, супроводжується втратою почуття свободи і контролю, невірою у можливість змін і у власні сили, пригніченістю, депресією і навіть прискоренням настання смерті<ref>{{Книга|автор=[[Селигман, Мартин]].|Автор=[[Селигман, Мартин]].|isbn=0-7167-2328-X|ISBN=0-7167-2328-X}}</ref>. Феномен відкритий американським психологом [[Мартін Селігман|Мартіном Селігманом]] в 1967 році.