Ратибор (князь ободритів): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
правопис |
||
Рядок 36:
Походив з роду князів племені [[полаби (плем'я)|полабів]]. Про молоді роки немає відомостей. Після загибелі верховного князя [[Пжибігнєв-Удо (князь ободритів)|Пжибігнєва]] у 1028 році в результаті вбивства саксом або внаслідок змови місцевих князів, Ратибор зумів захопили владу в Ободрицькому союзі. Декілько років присвятив приборканю місцевих племен, оскільки його владу обмежували обрані князі Онодраг та Гнєвош. Разом з останніми Ратибор був присутній у Гамбурзі у 1036 році, де приніс присягу вірності Бернарду II, герцогу Саксонії.
До 1040 року Ратибор зміцнив центральну княжу владу, сприявши
Завдяки вмілій політиці Ратибора ободріти знову звільнилися від залежності з боку Священної Римської імперії. Водночас Ратибор припинив перші спроби християнізації ободритів, сприяв поганським жерцям.
Рядок 42:
У зовнішній політиці встановив союзницькі стосунки з більшістю сусідніх слов'янських племен. Усі ці домовленості були спрямовані на захист від іноземних загарбників — німців, данців та свеїв.
У 1043 році Ратибор прийшов на допомогу слов'янам-поморянам для захисту міста Воліна, на
Того ж року сини Ратиблора зібралися мститися данцям за батька, скликали велике військо і пішли на Данію. [[Магнус I Норвезький|Магнус I]], король Данії та Норвегії, був тоді на півночі, а ободріти, прибувши до Данії у величезній кількості, походом пройшли країною зі сходу на
Після цього владу перейняв [[Годеслав]], син [[Пжибігнєв-Удо (князь ободритів)|Пжибігнєва]]
| |||