Методи вивчення змісту медіа-комунікацій: відмінності між версіями

'''Методи вивчення змісту медіа-комунікацій''' − — сукупність [[Соціологічне дослідження#Методи соціологічного дослідження|методів соціологічних досліджень]], які спрямовані на інтерпретацію змісту документу у [[Засоби масової інформації|мас-медіа]].

Згідно з теоретичною демаркацією, методи поділяються на кількісні описові дослідження відкритого значення і якісні інтерпретативні дослідження. Окремо виділяють методи, що спрямовані на вивчення «медійних мов» та візуальні образи та звуки. <ref name=":5"> Мак-Квейл, Д. Теорія масової комунікації // Деніс Мак-Квейл [перекл. з англ. О. Возьна, Г. Сташків]. —Львів: Літопис, 2010;— С. 301—328. </ref>

'''[[Методи аналізу документів#Класичні методи аналізу|Традиційними методами аналізу]]''' є сукупність операцій, яка дозволяє інтерпретувати документ згідно з метою дослідника. Інтерпретація тексту в таких умовах дозволяє дослідити сутність документу, мотивацію та наміри комунікатора, особливості створення документу, очікуваний ефект та вплив повідомлення тощо. Традиційні методи відрізняються від формалізованих тим, що вони є суб’єктивнимисуб'єктивними та залежать від установок дослідника по відношенню до опрацювання матеріалу та інтерпретації тексту. Висновки щодо одного і того ж документу, який проінтерпретований різними дослідниками, можуть різнитись. <ref name=":0"> Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу. Моделі та практики. / Наталія Костенко, Валерій Іванов.  — К.: Центр вільної преси, 2003.  — Розділ 2. —С. 25. </ref>

Що стосується переваг традиційних методів аналізу, то вони можуть бути використані на базі одного чи кількох документів, тоді як контент-аналіз потребує великої кількості матеріалу. При традиційних методах аналізу документ не втрачає оригінальність та інші особливі риси. Вдале використання цих методів є тоді, коли документ є унікальним. <ref name=":0" />

Виділяють '''[[Методи аналізу документів#Класичні методи аналізу|зовнішній та внутрішній аналізи]]'''. ''Зовнішній аналіз'' допомагає перевірити надійність та достовірність документа, дає зрозуміти його мотиви і те, у яких історичних обставинах документ створено. ''Внутрішній аналіз'' полягає у аналізі змісту, а саме сприяє вивченню співвідношень різних елементів тексту, модальності, ставлення автора до тема та інше. <ref name=":0" />

Поширеними традиційними методами аналізу документів є ''журналістський, біографічний, історичний, літературний'' та багато інших. <ref name=":1"> Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу. Моделі та практики. / Наталія Костенко, Валерій Іванов.  — К.: Центр вільної преси, 2003.  — Розділ 2. —С. 26. </ref>

'''[[Методи аналізу документів#Класичні методи аналізу|Журналістський аналіз]]''' полягає в виявленні характеристик (тема, ідея, образний орієнтир) тексту та їх оцінці за визначеними критеріями. <ref name=":1" />

'''[[Методи аналізу документів#Класичні методи аналізу|Біографічний метод]]''' досліджує розвиток суспільства та життя людини на прикладі конкретних біографій. <ref name=":1" />

'''[[Методи аналізу документів#Класичні методи аналізу|Історичний метод]]''' перевіряє дійсність тексту за матеріальними ознаками (папір, почерк, стиль, словник автора), допомагає з’ясуватиз'ясувати мотиви складання документа, висвітлює історичні обставини, за яких документ був створений, та досліджують нові історичні аспекти. <ref name=":1" />

'''[[Методи аналізу документів#Класичні методи аналізу|Літературний метод]]''' вивчає стиль, тон, словник автора, композицію твору. <ref name=":1" />

'''[[Феноменологічний аналіз]]''' ідентифікує базові структури суб’єктивногосуб'єктивного досвіду, а саме духовних намірів та особистісних смислів, дозволяє вивчити емоційно-ціннісний арсенал переживань особистісних смислів. <ref> Карпенко З. Суб’єктСуб'єкт. Вчинок. Філософсько-психологічні студії /За заг. ред. В.  О.  Татенка. – — К.: Либідь, 2006. – — С. 157 – 175157—175. </ref>

'''[[Дискурс]]''' – — система пов’язанихпов'язаних між собою символів, які є посиланням на досвід; вираження суспільних практик через символи. <ref> Іванов О.  В.  Лекція до теми №10№ 10 з курсу «Соціологія масових комунікацій» </ref>

Виділяють два підходи до визначення поняття «дискурс». Згідно з першим підходом, дискурс – — це форма вираження, в яку може бути вкладено потрібний зміст. Цей підхід використовується при вивченні дискурсу як інструменту маніпуляції словом. <ref name=":2"> Шевченко А. И.  Сборник научных трудов "«Теория коммуникации & прикладная коммуникация"». Вестник Российской коммуникативной ассоциации, выпуск 1 / Под общей редакцией И. Н.  Розиной. - — Ростов н/Д: ИУБиП, 2002. - — 200 с. C. 185-192185—192. </ref>

Другий підхід орієнтується на внутрішню організацію елементів тексту. Тоді дискурс постає в якості повноцінного тексту; діалогу; групи висловлювань, які пов’язаніпов'язані одним смислом; одиниці висловлювання в глобальному сенсі. Цей підхід є ефективним для опису методики проведення дискурс-аналізу, проведення дискурсивного аналізу та, в першу чергу, виділення одиниці аналізу. Одиницею аналізу може слугувати висловлювання, яке має інтригу, незалежно від того, чи є воно послідовністю слів чи речень. <ref name=":2" />

Методика дискурсивного аналізу медіа-текстів була запропонована [[Т.А. ван Дейк|Т.А. ван Дейком]]ом. [[Дискурс-аналіз]] варто розпочинати з вивчення структури тексту, ієрархічна схема якого складається з заголовку, короткого огляду, основних тез, контексту та історії подій. Такий структурний аналіз не лише полягає в лінгвістичному описанні семантичних структур ізольованих слів, словосполучень, речень. Він також має на меті характеризувати складні властивості тексту (зв’язністьзв'язність між реченнями, тематична структура, стилістичні та риторичні параметри). Таким чином, тексти піддаються комплексному описанню за умови, що кожна компонента аналізується у ході дискурс-аналізу.<ref name=":2" />

Особливість [[Дискурс-аналіз|дискурс-аналізу]] полягає в тому, що він описує текст ву термінах теорій, які розроблені для деяких рівнів дискурсу. Класична лінгвістична [[семіотика]] орієнтується на форму і значення як складову знаку, а згідно з дискурс-аналізом текст представлений як складне утворення, яке потребує окремого дослідження фонетичних, графічних, морфологічних, синтаксичних, мікро- і макросемантичних, стилістичних, риторичних, прагматичних, інтеракціоністських та інших структур та стратегій. <ref name=":2" />

== Кількісні методи ==

[[Аналіз природної мови]] охоплює методики [[Математична лінгвістика|обчислюваної лінгвістики]] та теорії [[Штучний інтелект|штучного інтелекту]]. <ref name=":3"> Іванов О. В.  Класичний контент-аналіз та аналіз тексту: термінологічні та методологічні відмінності / О.  В.  Іванов // Вісник Харківського національного університету імені В. Н.  Каразіна, Харків: Видавничий центр ХНУ імені В.  Н.  Каразіна, 2013. — – №1045№ 1045. – — С. 69-74. </ref>

Аналіз природної мови є набір комп’ютеризованихкомп'ютеризованих технік та методик для аналізу текстів. Згідно з дослідницею Елізабет Лідді, текст може бути написаний будь-якою мовою, в будь-якому жанрі, він може бути усний чи письмовий. Важливо, щоб текст був мовою, яка використовується індивідами для спілкування. <ref> Liddy E. Natural Language Processing / Elizabeth Liddy. – — Syracuse: Center for Natural Language Processing, 2001. – — 15 с. </ref> Основне завдання полягає у взаємодії людських комунікативних актів (вербальних та невербальних) та комп’ютернихкомп'ютерних систем. <ref name=":3" /> Прикладами інших задач є класифікація, кластеризація колекцій документів, глибинний аналіз текстів, переклад документів з однієї мови на іншу та інші. <ref> Диковицкий В. В., Шишаев М.  Г.  Обработка текстов естественного языка в моделях поисковых систем // Сборник научных трудов.  — 2010.  — С.30 </ref>

Базою для аналізу природної мови є формальні теорії мови.

''Об’єктомОб'єктом аналізу'' є не лише писемний текст, а також звуки, відео-файли та інші засоби, що передають інформацію (жести, дотики). <ref name=":3" />

=== Текст-майнінг ===

[[Текст-майнінг]] – — міждисциплінарний напрямок досліджень; налічує набір технік, які можуть виявити в тексті нетривіальні тенденції; охоплює методики обробки інформації, машинного навчання, статистичної класифікації, роботи з базами даних, які можна застосувати до тексту. <ref name=":3" />

# Зміна тексту (text refining) у проміжну форму.

# Виокремлення знання (knowledge distillation), що означає визначення патернів у проміжній формі. <ref name=":3" />

''Проміжні форми'' – — структуровані чи напівструктуровані.

''Одиниці аналізу'' – — документи чи концепти.

Базою для текст-майнінгу є теорії [[Математична лінгвістика|обчислюваної лінгвістики]] та галузі [[Інформатика|інформатики]].

''Об’єктомОб'єктом аналізу'' є текстові дані, які містять змістовну інформацію.

Текст-майнінг та аналіз природної мови широко використовуються у контент-аналізі. <ref name=":3" />

''Завданнями'' є категоризація документів, пошук інформації, внесення змін до колекції текстів, створення засобів для представлення інформації. <ref> Survey of Text Mining I: Clustering, Classification, and Retrieval / Ed. by M. W. Berry.  — 2004.  — Springer, 2003.  — 261 с.  — ISBN 0387955631 </ref>

=== Контент-аналіз ===

'''[[Контент-аналіз]]''' є найпопулярнішим методом дослідження.

Існує велика кількість визначень цього поняття. Класичне визначення Барельсона наступне: «Контент-аналіз – — це дослідницька техніка для об’єктивногооб'єктивного, системного й кількісного опису наявного змісту комунікації, яка відповідає цілям дослідника». <ref name=":4"> Бондар В. С.  Розгляд методу контент-аналізу з погляду кількісно-якісних технік проведення/ В. С.  Бондар, М. А.  Допіра// Наукові записки НаУКМА. - — К.: Національний університет "«Києво-Могилянська академія"», 2007. - — Т. 70, "«Соціологічні науки"». - — С. 17-26. </ref>

Визначення, яке передає усю сутність цього методу звучить таким чином «контент-аналіз є вимірюванням тексту чи іншого символьного матеріалу, що має методологічне підгрунтя і відповідає завданням соціальних наук». У контент-аналізі можливо робити загальні висновки, які стосуватимуться усього джерела. Ця ознака є відмінною рисою контент-аналізу від традиційного аналізу документів. <ref name=":4" />

''[[Об’єктОб'єкт]], [[предмет]] та [[завдання]] контент-аналізу'' базується на досліджуваному аспекті процесу масової комунікації. Далі у таблиці нижче. <ref name=":6" />

! Досліджуваний аспект процесу масової комунікації

! Завдання контент-аналізу

! Об’єктОб'єкт контент-аналізу

|Відтворення об’єктивнихоб'єктивних подій і явищ

|Об’єктивніОб'єктивні характеристики

|Вираз цілей і характеристик суб’єктасуб'єкта виробника

|Характеристики суб’єктасуб'єкта-виробника інформації і соціального інституту МК. Соціальні функції повідомлень

|Смислова структура і прагматичні значення повідомлень

|Задоволення комунікативних потреб сприймаючого суб’єктасуб'єкта

|Інформаційна якість повідомлень

|Зв’язокЗв'язок характеристики повідомлень з психологічним станом реципієнтів. Психологічні функції повідомлень

|Вибір об’єктівоб'єктів комунікацій, характери відбиття різних сфер діяльності

|Відповідність об’єктивованихоб'єктивованих відношень певним соціальним групам

# Обрати приклад контенту – — комплекс чи окремий приклад;

# Встановити категорійні рамки зовнішніх референтів;

# Обрати з усього контенту «одиницю аналізу»;

# Зіставити контент із категорійними рамками, порахувати частоту посилань на одиниці контенту в межах категорійних рамок;

# Презентувати результати в загальному розподілі усієї сукупності чи окремого прикладу контенту. <ref name=":5" />

Згідно з О. Івановим, «''контент-аналіз'' – — це метод отримання надійних та валідних висновків з текстів у соціальному контексті, їх використання з допомогою інтерсуб’єктивноінтерсуб'єктивно узгоджених правил систематизації інформації». Також виділено кілька окремих методик та технік контент-аналізу:

# [[Контент-аналіз#Кількісний та якісний контент-аналіз|Якісний контент-аналіз]] – — методика аналізу текстів шляхом систематичної інтерпретації текстів через виділення в них тем, тенденцій і відповідне їх кодування.

# [[Комп’ютеризованийКомп'ютеризований контент-аналіз ]]– техніка кодування текстів з використанням комп’ютернихкомп'ютерних засобів для систематичного запису результатів роботи кодування.

# [[Контент-аналіз#Кількісний та якісний контент-аналіз|Кількісний контент-аналіз]] – — методика аналізу текстів шляхом кількісного порівняння аналітичних категорій через підрахунок ключових слів.

# [[Автоматизований контент-аналіз]] – — техніка автоматизованого кодування текстів та підрахунку в них ключових слів з допомогою комп’ютернихкомп'ютерних засобів. <ref name=":3" />

'''Обмеження у використанні кількісного контент-аналізу''' полягають ву наступному:

* при застосовуванні кількісного контент-аналізу для виявлення частоти появ певних категорій у ході аналізу можуть бути випущені цілі, які ставили автори цих документів;

* є ймовірність, що деякі елементи, які є цінними для авторів, будуть випущені з уваги дослідників, до того всього, усі документи мають різні цільові групи, для яких ці документи були створені;

* є ймовірність невеликої кількості матеріалів по досліджуваній темі, адже для контент-аналізу важливо оперувати великим обсягом вибірки, щоб результати можливо було поширити на усю сукупність;

* повнота списків слів для однієї категорії чи одиниці аналізу також може виявитись проблемою, адже різноманіття [[Тезаурус|тезаурусів]] (списки слів) призведе до зменшення об’єктивностіоб'єктивності отриманих результатів;

*комп’ютерні комп'ютерні програми також можуть допускати помилок, тому це варто мати на увазі;

* явище не може бути досліджене достеменно, адже не уся інформація, на якій базуються висновки, є релевантною на сто відсотків. <ref name=":4" />

'''[[Надійність]], [[достовірність]] і [[валідність]]''' є дуже важливими у будь-якому дослідженні. Контент-аналіз відрізняється від усіх інших методів дослідження змісту саме високою достовірністю. <ref name=":4" />

Контент-аналіз може дослідити явні та приховані аспекти змісту. Але для цього дослідник повинен володіти інтуїцією, мати хороше знання предмету аналізу для того, щоб обрати одиниці аналізу, кодувальник, ву свою чергу, повинен мати терпіння та дисциплінованість для підрахування одиниць аналізу.

Достовірність контент-аналізу залежить від відсутності суб’єктивнихсуб'єктивних думок, а той факт, що у контент-аналізі співвідносяться кількісні та якісні методи аналізу, гарантує високу надійність та валідність. Валідність також залежить від репрезентативності вибірки. Проблема вибірки полягає у тому, що сукупність документів є досить великою, і, як наслідок, таку кількість неможливо вивчити усю. Дослідники часто зіштовхуються з питанням вибору тієї сукупності представників, аналіз яких дав би уявлення про всю сукупність документів. <ref name=":6"> Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу. Моделі та практики. / Наталія Костенко, Валерій Іванов.  — К.: Центр вільної преси, 2003.  — Розділ 4. —С. 54-60. </ref>

[[Якісні методи (соціологія)|Якісні методи]] та усі інтерпретативні підходи не передбачають квантифікації та обрахунків. Значення у цих методах – — це результат текстуальних зв’язківзв'язків, протилежностей і контексту, вони не базуються на кількості та співвідношенні характеристик.

Якісні методи звертають увагу на приховане, а не на очевидний контент. Глибші значення мають вагоміше значення.

Якісні та кількісні методи по-різному систематичні. Перші з обережністю ставляться до добору прикладів, та не погоджуються з тим, що усі одиниці контенту є однаковими.

Якісні методи не припускають, що культурна та соціальна реальності, реципієнт та повідомлення мають однакову базу значень, а навпаки стверджують, що кожна складова має окремі системи значень, що вимагає ретельного вивчення та уваги дослідника. <ref name=":5" />

Деякі методи нелегко віднести до однієї з двох описаних категорій: якісні чи кількісні. Тому їх варто вважати змішаними методами, які використовуються для аналізу документів мас-медіа. <ref name=":5" />

Один з них – — '''[[Психоаналітичний підхід|психоаналітичний підхід]]''', який має на меті дослідити контент, зосереджуючись на ставленні та мотивації аудиторії з точки зору несвідомогого. Цей підхід застосовують для того, щоб дослідити те, яке значення має реклама, та її вплив на аудиторію. <ref name=":5" />

'''[[Аналіз наративних структур]] та дослідження функцій контенту''' - — інші методи аналізу. Аналіз наративних структур досліджує глибинні структури документу у співвідношенні з поверхневими структурами дискурсу. Останній визначає функції комунікації. <ref> [http://studopedia.org/10-159546.html Наративний аналіз дискурсу ] // [[Студопедія]]. </ref> О. Савельєва виділяє такі функції телевізійного контенту: інформувати, розважати, встановлювати соціальні стандарти, формувати цінності та транслювати норми. <ref>''Козакова К.'' [http://www.journ.univ.kiev.ua/ndumk/index.php/component/content/article/92 ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ КОНТЕНТУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЕФІРНИХ І НІШЕВИХ ТЕЛЕКАНАЛАХ ] // [[Наукові дослідження]].  — 22.07.2014 </ref>

Розрізняють два типи аналізу медійного контенту – — '''аналіз контенту повідомлення та структурний аналіл тексту'''. Основні відмінності полягають ву тому, що перший є кількісним, фрагментарним, систематичним, узагальнюючим та екстенсивним, має відкриті значенння, та є об’єктивнимоб'єктивним. ВУ той час, як ознаками структурного аналізу є те, що він є якісним, загальним, селективним, ілюстративним та специфічним, має приховані значення, та є відносним до читача. <ref name=":5" />

Проблема усіх методів і підходів полягає в розбіжності, яка виникає між результатами контент-аналізу і сприйняттям авторів та аудиторії. <ref name=":5" />

* [[Соціологія масових комунікацій]]