Відмінності між версіями «Макух Іван»

нема опису редагування
| герб =
}}
'''Іва́н Маку́х ''' (* [[1872]], [https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Верхній_Дорожів&veaction=edit&vesection=1 с. Дорожів] , (тепернині [[Верхній Дорожів]]) — † [[18 вересня]] [[1946]],[[Зальцбург]]) — український галицький державний, громадсько-політичний діяч. Представник [[Українська радикальна партія|Української радикальної партії]], її голова в 1930—1939 роках, посол до [[Галицький сейм|Галицького сейму]] (у [[1908]]–[[1918]] роках), делегат [[Склад Української Національної Ради ЗУНР|Української Національної Ради ]] [[ЗУНР]], потім [[державний секретар]] праці й відбудови, з січня [[1919]] року — [[державний секретар]] внутрішніх справ.
 
== Початки ==
[[Файл:Makukh Ivan.jpg|міні|праворуч|230пкс|Іван Макух, молоді роки]]
Народився в [[1872]] році в селі Дорожів, [[Самбірський повіт|Самбірського повіту]] (нині [[Верхній Дорожів]]). 1887 р. вступив до Дрогобицької гімназії. За популяризацію ідей українських радикалів у своєму селі на 5-му курсі відрахований з гімназії. 1892 року вступив до Львівської академічної гімназії, де черз «невідповідну поведінку» перебував на контролі. Через відсутність коштів на навчання давав приватні уроки, працював інструктором в інституті св. Миколая у Львові.
 
Упродовж навчання особисто познайомився з [[Франко Іван Якович|Іваном Франком]] та [[Павлик Михайло Іванович|Михайлом Павликом]], які, за спогадами Макуха, «мали на молодь революційний вплив». У грудні 1895 р. продовжив навчання на правничому факультеті Львівського університету. В часі навчання вступив до студентського товариства «Академічна громада», де працював скарбником фонду взаємодопомоги; продовжував давати приватні уроки, влаштувався на працю в адміністрацію НТШ.
1914 р. з початком Першої світової війни мобілізований. Вступив в бій з російськими військами під Солотвином, розбитий підрозділ відступив під Сігет в Румунії. В грудні 1914 р. звільнений з військової служби через виснаженість, переїхав до Відня. Там виступав в українських колах з відстоюванням ідеї створення УСС. Член [[Загальна українська рада|Загальної Української Ради]] з 5 травня 1915 року. У травні-червні 1915 р. Макух — на звільнених австрійською армією землях Галичини, делегат «Сільського господаря» у Львові, отримав дозвіл повернутися до [[Тлумач|Товмача]], де проживала дружина і 4 дітей. Зосередився на відбудові зруйнованих війною сіл і допомозі малограмотним селянам; за це отримав австрійську медаль «Цивільний хрест за заслуги» ІІ ступеня.
 
У червні 1916 з початком Брусіловського прориву емігрував з Товмача до Нового Сончу. У кінці 1916 р. повернувся до Львова, працював у «Сільському господарі» та «Союзі для збуту худоби». Активно діяв у «Централі відбудови краю» (Краків), від цієї організації контролював в [[Сянік|Сяноку]]у відновлювальні роботи.
 
Весною 1918 р. повернувся до Товмача, з однодумцями організував віче щодо Брестського мирного договору; очолює владу в місті. В кінці жовтня прибув до Львова на консультації з УНРадою, відбув до [[Івано-Франківськ|Станіславова]] з наказом місцевому проводу перебрати владу.
На виборах 1928 УПСР провела своїх представників до сейму та сенату, один з послів до парламенту — Макух. До його компетенції належали питання правового захисту українського населення від свавілля польських чиновників та місцевих владних органів. Після смерті Л. Бачинського у 1930-х роках очолював управу УСРП. В 30-х роках пройшов до польського парламенту по об'єднаних списках УНДП і УСРП.
 
У 1933&nbsp;р. брав участь у відкритті нового будинку Районової Молочарні в [[Коропець|Коропці]].<ref>''Маркевич В.Маркевич.'' Коропець // Каледоскоп Минулого // {{ББ|555}}</ref>
 
== Друга світова ==
157 524

редагування