Відкрити головне меню

Зміни

1733 байти додано ,  2 роки тому
м
=== Україна ===
[[Файл:23. Kozaky rozvazhajutsa.jpg|thumb|250px|right|]]
На території сучасної України шаровари з'явилися ще в [[Стародавній світ|стародавню епоху]]. Відомо про широке розповсюдження шаровар серед [[скіфи|скіфів]] і [[сармати|сарматів]]. [[Елліни|Еллінський]] античний мислитель Діон Хрисостом в кінці 1 ст. н. е. писав "«Він носив шаровари, взагалі був одягнутий по-скіфськи, а на плечах в нього був короткий легкий чорний плащ, як заведено в борисфенітів; вони воліють одягатися в усі чорне, очевидно, дотримуючись прикладу одного скіфського племені. І хоча самі мешканці Ольвії говорять по-грецьки не зовсім правильно, оскільки живуть серед варварів, але "Іліаду"„Іліаду“ майже всі знають напам’ять"напам'ять».
 
Римський поет [[Овідій]], якого було заслано імператором Августом на початку нашої ери до містечка Томи близ гирла Дунаю, у своїх в кількох місцях згадує, що місцеві сармати і скіфи носили "«широкі штани, просторі штани"», "«поряд гетів орда, в шаровари одягнуті скіфи"». У листі Овідій відгукується про своїх вимушених сусідів-сарматів: "«Якщо навіть їх не боятися, то можна зненавидіти, побачивши груди, прикриті шкурами і довгим волоссям. Та й ті, хто, як вважають, походять з грецького міста, також носять замість вітчизняного костюма перські шаровари"».
 
В [[Київська Русь|Київській Русі]] також активно носили шаровари. арабського мандрівника Ібн-Омара Ібн-Даста, 930-ті роки, про русів Наддніпрянщини: "«Шаровари носіть вони (руси) широкі: сто ліктів матерії йде на кожні. Надягаючи такі шаровари, збирають вони їх у збори коло колін, до яких потім прив‘язують"».
 
Арабський мандрівник Ібн-Фалдан, теж очевидець, у Х столітті пише про обряд поховання знатного купця у русів, які приплили на Волгу зі своєї країни через купецькі справи: "«Отже, вони наділи на нього (покійного) шаровари, і гетри, і чоботи"».
 
Ще раніше, перський анонім в "«Книзі кордонів світу"», IX століття, пише: "«Зі 100 ліктів бавовняної тканини, більше або менш того, шиють вони штани, які надягають, засукавши їх вище коліна. Вони носять шапки з овечої вовни, з хвостами, що спадають позаду на їхні шиї"».
 
Шаровари увійшли у вбрання [[козак|козаків]]ів [[Запоріжжя]]. У дорожніх нотатках німецького посла [[Еріх Лясота|Epixa Лясоти]] (XVI  ст.), який відвідав Запоріжжя, знаходимо згадку про такі елементи одежі запорожців, як татарський кобеняк і мантій. Посол відгукується про козаків як про людей дуже щедрих, котрі зробили йому багаті подарунки: кунячу шубу і чорну лисячу шапку. Відомості про костюм козаків XVII  ст. є й у відомій праці [[Ґійом Левассер де Боплан|Ґ. Левассер де Боплана]]. Він перелічує, зокрема, сорочки, шаровари, шапки і каптани з товстого сукна, що складали повсякденний козацький одяг. Польські письменники XVIII  ст. зазначали, що запорізькі козаки носили широкі шаровари з золотим галуном замість опушки, суконні з відкидним рукавом напівкунтуші, білі шовкові жупани, шовкові з золотими китицями пояси й високі шапки зі смушковими окільниками сірого кольору і червоним шовковим вершком (шликом), який закінчувався китицею.
 
Заправлялися в чоботи без нависання. [[Гетьманщина|Козацькі]] шаровари були відносно вузькими, на відміну від дуже широких шароварів турецького типу що побутували у запорожців, мали клиновидну вставку із 2-х трикутних клинів. Холоші з'єднувалися під кутом, що робило штани широкими у кроці, а к кінцям звужувалися, аби їх легко можна було заправити у халяви чобіт. Затягували шаровари в поясі
Ще одна значуща перевага у використанні шароварів — зручність у їзді верхи на конях. саме завдяки цій характеристиці шаровари були дуже популярні серед козаків.
очкуром зі шнура або тасьми, протягнутим крізь очкурню (гашник), і зав'язували попереду на рівні розпірки. Завдяки зазначеним конструктивним особливостям та способу носіння такі штани були зручними як в кінному, так і пішому строю. Стройові козацькі штани шилися з простого товстого сукна&nbsp;— звичайного «свитного», габи або грубого, товстого фабричного польського чи німецького сукна. Підбивали штани грубим полотном «хрящем». По боках в розпірки швів вшивалися прорізні прямокутні кишені з того ж полотна<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Sid/2010_16/19.pdf Одяг «малоросійських» козаків: склад, походження, покрій, матеріали, функціональність, забезпечення. Друга половина XVII&nbsp;— перша третина XVIII&nbsp;ст. (ст. 218)]</ref>.
 
=== Крій українських шaроварів ===
4589

редагувань