Білгорай: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MobyBot (обговорення | внесок) м replaced: священник → священик (2) за допомогою AWB |
розширення |
||
Рядок 67:
Під час виборів до Польського сейму у 1922 році, українці у Заміській виборчiй окрузі (до якої належав Білґорайський повіт) вибрали двох депутатів - Й. Скрипу і Я. Войтюка.
Чисельність населення в 1921 р. становила 5605 осіб
1 квітня 1927 р. з гміни [[Гміна Білґорай|Пуща Сільська]] вилучені села Бояри і Рожнівка з фільварком Рожнівка та включені до міста [[Білгорай]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19270350312 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 1 kwietnia 1927 r. o rozszerzeniu granic miasta Biłgoraja w powiecie biłgorajskim, województwie lubelskiem.] {{ref-pl}}</ref>.
В 1928 р. місто було електрифіковано. Збільшувалась кількість мурованих будинків, втім аж до 1939 р. більшість будівель була все ж збудованою із дерева.
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Білґорай був сильно поруйнованим. Так, під ранок 11 вересня 1939 р. місто було підпалене німецькими диверсантами, величезна пожежа завдала шкоди більшій частині Білґораю. 8 і 14 вересня місто зазнало бомбардувань, внаслідок яких загинуло багато жителів і солдатів. 15-16 вересня відбулась так звана «битва за Білґорай» — важкі бої в місті та його околицях між польськими та німецькими військами, а 17 вересня, після чергової пожежі, місто було зайняте військами Вермахту.
| |||