Антонім: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Додано вмист
Мітки: перше редагування Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
Рядок 3:
'''Анто́німи''' ({{lang-el|αντι}} — «проти», {{lang-el2|ονομα}} — «ім'я») — пари слів, протилежних за значенням. Наприклад: [[іменник]]и (хоробрість — боягузтво), [[прикметник]]и (коханий — остогидлий), [[дієслово|дієслова]] (дружити — ворогувати), [[прислівник]]и (мирно — войовничо). У [[поетика|поетичній]] та [[Риторика|ораторській мові]] антоніми вживаються як засіб [[антитеза|антитези]], наприклад: «Той мурує, той руйнує…» ([[Тарас Шевченко|Т. Шевченко]]).
 
Антон і миАнтоніми в [[Семантика|семантичному полі]] розташовуються на протилежних полюсах. Коли взяти низку слів на позначення стосунків між людьми (семантичне поле): ''любов'', ''симпатія'', ''дружба'', ''приязнь'', ''пошана'', ''прихильність'', ''доброзичливість'', ''байдужість'', ''неповага'', ''недолюблювання'', ''неприязнь'', ''зневага'', ''ворожість'', ''ненависть'', то на протилежних кінцях стоятимуть антоніми ''любов'' — ''ненависть''.
 
Антоніми в [[Мова|мові]] існують тому, що в самій дійсності та в людських оцінках існують предмети, явища, дії, ознаки з протилежними якісними, кількісними, просторовими й часовими властивостями: ''день'' і ''ніч'', ''тепло'' і ''холод'', ''добро'' і ''зло'', ''початок'' і ''кінець'' чогось, ''легкі'' й ''важкі'' предмети, ''близькі'' й ''далекі'' відстані, ''давній'' і ''майбутній'' час тощо. [[Мова]] лише називає ці якості.