Великий Юган: відмінності між версіями
Verdi (обговорення | внесок) Нова сторінка: {{Річка | назва = Великий Юган | зображення = | зображення_розмір = | підпис = | довжина = 1063 [[кілом... |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 19:24, 17 жовтня 2008
Вели́кий Юга́н (рос. Большо́й Юга́н) — річка в Росії, ліва притока Обі, тече у Ханти-Мансійському автономному окрузі.
Великий Юган | |
---|---|
61°04′00″ пн. ш. 73°10′18″ сх. д. / 61.06666667002777160178084° пн. ш. 73.17194444002778653° сх. д. | |
Витік | на півдні Сургутського району Ханти-Мансійського АО, Росія (Васюганське болото) |
• координати | 58°41′44″ пн. ш. 75°07′06″ сх. д. / 58.69560000002777400° пн. ш. 75.118600000027782926° сх. д. |
• висота, м | 120 м |
Гирло | неподалік від Нефтеюганська (ліва притока Обі) |
• координати | 61°04′00″ пн. ш. 73°10′17″ сх. д. / 61.0668000000277757522° пн. ш. 73.1714000000277878° сх. д. |
• висота, м | 26 м |
Басейн | басейн Обі |
Країни: | Росія |
Прирічкові країни: | Росія: Ханти-Мансійський АО |
Регіон | Ханти-Мансійський автономний округ — Югра |
Довжина | 1063 км |
Площа басейну: | 34 700 км² |
Середньорічний стік | 205 м³/с |
Притоки: | Локкум’ягун (пр.), Коїмлох (л.), Тарталим (л.), Сугмутен’ях (л.), Лоол’ях (л.), Єпельпет’ях (л.), Єнтль-Курус’ях (пр.), Ай-Курус’ях (л.), Пуглиїгль (л.), Лінік’яха (пр.), Негус’ях (пр.), Малий Юган (пр.) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Фізіографія
Великий Юган починається зі злиття кількох малих струмків у Васюганських болотах на крайньому півдні Сургутського району Ханти-Мансійського АО, біля стику кордонів Томської і Тюменської областей і ХМАО, на висоті 120 м над рівнем моря. Тече по центральній частині Західно-Сибірської рівнини через рідконаселену заболочену тайгову місцевість. Від витоку тече на північ, потім повертає на захід і південний захід; нижче злиття з лівою притокою Сугмутен’яхом знову поступово набуває північного напрямку. Після злиття з Єпельпет’яхом тече майже точно на північ; після злиття з Пуглиїглем відхиляється до північного сходу, але нижче впадіння Негус’яха знову повертається до північного напряму, утримуючи його до самого злиття з Об’ю. Великий Юган впадає в обський рукав Юганська Об дещо вище міста Нефтеюганськ (26 м над рівнем моря).
Річище Великого Югана надзвичайно звивисте, з безліччю меандрів і стариць, в низов’ях подекуди розгалужується на кілька проток. В басейні річки існує близько 8000 озер загальною площею 545 км².
Великий Юган приймає води численних приток, як правих, так і лівих. Найбільша з них — Малий Юган — впадає до нього справа в його нижній течії. Інші значні притоки: Сугмутен’ях, Єпельпет’ях, Лінік’яха, Негус’ях.
Гідрологія
Довжина річки 1063 км, площа басейну 34 700 км². Середньорічний стік, виміряний у 50 км від гирла, становить 205 м³/с; мінімум спостерігається у березні (29 м³/с), максимум — під час танення снігів у травні (615 м³/с). Живлення переважно снігове. Великий Юган замерзає у жовтні — листопаді, скресає наприкінці квітня — початку травня.
У гирлі Великий Юган має 200 м завширшки і глибини до 2 м; швидкість плину 0,4 м/с.
Інфраструктура
Великий Юган знаходиться повністю в межах Сургутського району ХМАО. Удовж річки в її середній течії існує кілька дрібних поселень, але транспортна інфраструктура практично відсутня. Населені пункти на річці: Таурова, Каюкова, Угут, Малоюганський, Юган. Село Угут з населенням близько 2000 осіб — єдине крупне поселення на річці, яке значно збільшилося у зв’язку з освоєнням родовищ нафти та природного газу.
В кількох кілометрах нижче гирла Великого Югана Юганську Об перетинає залізничний міст на вітці Тюмень — Сургут — Новий Уренгой, яка з’єднує Транссибірську магістраль з районами нафто- і газодобичі на півночі Західного Сибіру. В нижній течії річку також перетинають численні нафто- та газопроводи, які тягнуться з Нижньовартовська на південний захід. Єдиний автомобільний міст перетинає річку в селі Угут.
Річка судноплавна на 160 км від гирла (до пристані Купландеєви) [1]. Річка використовується для лісосплаву.
На берегах приток Великого Югану — Малого Югану і Негус’яха — знаходиться Юганський заповідник.
Джерела
- Велика радянська енциклопедія: Большой Юган (рос.)
- R-ArcticNET, дані виміряння стоку: Таурова, Ріскіни, Угут, Юган (англ.)
Примітки
- ↑ Перелік внутрішніх водних шляхів Російської Федерації, затверджений указом Уряду РФ від 19 грудня 2002 р. № 1800-р (рос.)