Ведмідь: відмінності між версіями

Українська назва цієї тварини співзвучна її назвам в інших [[Слов'янські мови|слов'янських мовах]]: {{lang-ru|медведь}}, болг. ''{{lang-bg|медве́д''}}, {{lang-sr|мѐдвjед/medvjed}}, словен. ''{{lang-sl|médvẹd''}}, чеськ. ''{{lang-cs|medvěd, nedvěd}}'', {{lang-pl|niedźwiedź}}, діал. ''miedźwiedź'', [[Верхньолужицька мова|в.-луж.]] ''mjedwjédź'', [[Нижньолужицька мова|н.-луж.]] ''mjadwjeź''. [[Праслов'янська мова|Праслов'янське]] ''*medvědь'' утворене зі слів ''*medъ'' («[[мед]]») та ''*ěd-'' («поїдач», «їд») і являє собою заміну питомо слов'янської назви, яка була похідною від [[Праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейського]] ''*h₂ŕ̥tḱos'' (інше написання&nbsp;— ''*r̥kÞos'')<ref name="ЕСУМ">{{CiteЕСУМ3}}</ref><ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Medved-7942/ book|titleМедведь =// Этимологический словарь русского языка. &nbsp;— М.: Прогресс М. &nbsp;Р. &nbsp;Фасмер 1964—1973|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}]</ref>, пов'язаною з давньою заброною ([[табу]]) на вимову його уголос. Українське «ведмідь» утворилося від ''*medvědь'' у результаті переставляння складів (у [[Діалекти української мови|діалектах]] засвідчена також форма «медвідь»)<ref>{{СУМ-11|Медвідь}}</ref><ref name="ЕСУМ"/>.

Ранньопраслов'янська незбережена назва походить від праіндоєвропейської назви ведмедя ''*h₂ŕ̥tḱos'', яка буквально значить «руїнівник». Похідні від неї збереглися у багатьох [[Індоєвропейські мови|індоєвропейських мовах]]: албанське ''ari'' («ведмідь») і ''arushë'' («ведмедиця»), [[Хеттська мова|хет.]] ''ḫartaggas'' («танцівник у шкурі ведмедя»), {{lang-hy|արջ}}, «арж» («ведмідь»)‎, {{lang-lt|irštva}} («[[барліг]]»), {{lang-el|άρκτος}} та ''αρκούδα'' («ведмідь», звідси й «[[Арктика]]»), [[Санскрит|санскритське]] '''ऋक्ष''', ''ṛkṣá'' (ведмідь), циганське ''rish'', {{lang-fa|خرس}} «хірс», таджикське ''{{lang-tg|хирс''}}, [[Осетинська мова|осетинськеосет.]] ''арс'', [[Авестійська мова|авест.]] ''arša-'', [[Соґдійська мова|согд.]] ''ašša'', {{lang-la|ursus}} («ведмідь») та ''ursa'' («ведмедиця»)&nbsp;— від давніших форм ''*orssos < *orksos''<ref>{{Cite web|url = https://en.wiktionary.org/wiki/Appendix:Proto-Indo-European/h₂ŕ̥tḱos|title = Appendix:Proto-Indo-European/h₂ŕ̥tḱos|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>. У деяких індоєвропейських мовах питома назва ведмедя була, аналогічно ранньопраслов'янській назві, [[табуїзм|табуйована]]: {{lang-lt|lokys}} походить від ''klakis'' і буквально значить «тупотун»; {{lang-de|Bär}} та {{lang-en|bear}} буквально значать «бурий»<ref>{{Cite web|url = http://www.e-reading.by/chapter.php/1007084/8/Leontev_-_Pohody_normannov_na_Rus.html|title = Гардарики, Русь и Биармия|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>, [[Давньоіндійська мова|давньоіндійськедав.-інд.]] ''madhuvád'' також значить «медоїд», «поїдач солодкого», а литовське ''{{lang-lt|mėsė̃dis }}&nbsp;—'' «м'ясоїд»''.''

Незважаючи на те, що слово «ведмідь» є [[евфемізм]]ом, воно надалі теж піддалося певній табуїзації: цю тварину уникали звати «ведмедем», заміняючи це слово різними іносказаннями. Українці уживали слова «вуйко» ([[Карпати]]), «бурмило», «Михайло». Деякі припускають, що поширене найменування ведмедя&nbsp;— «Мишко», «Міша» утворилося від слова «мѣхъ» і пов'язане з тим, що його масивне тіло нагадує формою мішок<ref>{{Cite web|url = http://karpenko.in.ua/wp-content/uploads/2013/02/Xrustik12.pdf|title = Дещо про асоціативність у найменуваннях тварин|last = Н. М. Хрустик|first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>, проте, заслуговує уваги також його порівняння з литовським ''meškos.''