Вікіпедія

Мазут: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м вікіфікація
Рядок 3:
'''Мазу́т''' ({{lang-ru|мазут}}; {{lang-en| black oil, mazut, boiler oil, fuel oil}}, {{lang-de|Heizöl n, Brennöl n, Masut n}}) — маслянистий залишок [[нафта|нафти]] після відбирання із неї світлих [[дистилят]]ів — [[бензин]]у, [[гас]]у, [[газойль|газойлю]].
 
Назва мазуту походить від арабського ”мазхулат” –«мазхулат» — відходи.
 
== Властивості ==
Рядок 42:
</center>
 
Мазут&nbsp;— це рідкий продукт темно-коричневого кольору, суміш [[вуглеводні]]в (з [[молекулярна маса|молекулярною масою]] від 400 до 1&nbsp;000 грам/моль), нафтових смол (з молекулярною масою 500-3&nbsp;000 і більш грам/моль), [[асфальтени|асфальтенів]], карбенів, карбоїдів і органічних [[метал]]омістких сполук ([[Ванадій|V]], [[Ni]], [[Fe]], [[Mg]], [[Na]], [[Ca]]). Фізико-хімічні властивості мазуту залежать від хімічного складу початкової нафти і ступеня відгону фракцій дистилятів і характеризуються такими даними : [[в'язкість]] 8—80 мм·г/с<sup>3</sup> (при 100&nbsp;°C), [[Густина]] 0,89—1 г/смс<sup>3</sup> (при 20&nbsp;°C), [[температура]] застигання 10—40°с, вміст [[сірка|сірки]] 0,5—3,5&nbsp;%, золи до 0,3&nbsp;%, нижча теплота згорання 39,4-40,7&nbsp;Мдж/моль.
 
Вихід мазуту становить близько 50&nbsp;% маси з розрахунку на початкову нафту.
 
Мазут застосовується як паливо для парових котлів, котельних установ ([[котельне паливо]]) і промислових печей (наприклад, [[мартен]]ів).
У зв'язку з необхідністю поглиблення подальшої переробки нафти мазут у все більших масштабах переганяють під [[вакуум]]ом. У залежності від напрямку переробки нафти одержують такі фракції:
* а) для одержання палив за температури 350–500350—500°С&nbsp;— вакуумний [[газойль]] (вакуумний [[дистилят]]); понад 500&nbsp;°C&nbsp;— вакуумний залишок ([[гудрон]]);
* б) для одержання мастил&nbsp;— 300–400300—400°С (350–420350—420°С)&nbsp;— легка мастильна фракція (трансформаторний дистилят); 400–450400—450°С (420–490420—490 °С)&nbsp;— середня мастильна фракція (машинний дистилят); 450–490450—490 °С&nbsp;— важка мастильна фракція (циліндровий дистилят); понад 490&nbsp;°C&nbsp;— [[гудрон]].
Вакуумні дистиляти застосовують як сировину для отримання [[паливо моторне|моторного палива]] і [[мастило дистилятне|дистилятних мастил]]. Залишок вакуумної перегонки мазуту використовують для переробки на установках [[термічний крекінг|термічного крекінгу]] і [[кокс нафтовий|коксування]], у виробництві залишкових [[Мастильні матеріали|мастил]] і [[гудрон]]у, що потім переробляється на [[бітум]].
 
Рядок 57:
 
== Література ==
* [[Саранчук Віктор Іванович|В.&nbsp;І. &nbsp;Саранчук]], [[Ільяшов Михайло Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Ільяшов]], В.&nbsp;В. &nbsp;Ошовський, [[Білецький Володимир Стефанович|В.&nbsp;С.&nbsp;Білецький]]. Хімія і фізика горючих копалин. -&nbsp;— Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2008. –&nbsp;— с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
* {{МГЕ|nocat=1}}
* ''Сергиенко С. Р.'', Высокомолекулярные соединения нефти, 2 изд., М., 1964.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мазут