Янко Краль: відмінності між версіями

'''Янко Краль''' ({{lang-sk|Janko Kráľ}}; *[[24 квітня]] [[1822]], [[Ліптовський Мікулаш]] — †[[23 травня]] [[1876]], [[Злате Моравце]]) — [[Словаччина|словацький]] культурний діяч, поет, представник [[романтизм]]у.

Події, які передували революції [[1848]]-[[1849]] років, сприяли політичної активності Янко Краля. У березні [[1848]] він здійснив невдалу спробу підняти повстання словацьких селян. Був схоплений владою [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]] і засуджений до повішення. У [[1849]] році, завдяки заступництву хорватського бана [[Йосип Єлачич|Йосипа Елачича]] і генерала Альфреда Віндішгреца, був помилуваний після 10-ти місяців тюремного ув'язнення. Переселився в [[Моравія|Моравію]], відмовився від будь-якої громадської діяльності і, помер від [[Черевний тиф|черевного тифу]] в [[1876]] році.

Розробляв фольклорні жанри ([[Балада|балади]], [[Дума|думи]], пісні). До визначних зразків словацького романтизму належать балади Краля «Зачарована дівиця у Вагу і дивний Янко», «Моя пісня», «Пісня без мене» (усі — [[1844]] рік).

У творах Янко Краля, пройнятих ідеями народної революції, постає образ селянина-бунтаря, борця проти соціального гноблення (епічний цикл «Випадки з Яношиком», [[1844]]—[[1848]] роки). Філософсько-ліричний цикл «Драма всесвіту» ([[1844]]—[[1845]]) уславлює поборників свободи, утверджує віру в перемогу добра над злом.

* Богданова И. А. Янко Краль. В кн.: История словацкой литературы. М., 1970. {{ref-ru}}