Вікіпедія

Медвинське повстання: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
MobyBot (обговорення | внесок)
Боти
19 755 редагувань
м replaced: біля 6 → близько 6 (2)
Рядок 89:
Утім зброї у захисників республіки виявилося обмаль (на 1000 добровольців — всього 300 рушниць і трішки набоїв). Коли через кілька днів повстанці напали на цукроварню й роззброїли там кількох більшовиків, про цю подію дізналися в [[Київ|Києві]], а невдовзі й у [[Москва|Москві]]. Більшовики занепокоїлися: приклад Медвина могли перейняти інші села.
 
[[Файл:Denysenko Y H.jpg|thumb|ліворуч|200px|[[Денисенко Яків Гордійович|Яків Денисенко]]&nbsp;— учасник антибільшовицького повстання в Медвині з дружиною Гафією Михайлівною.]]Після розвідки в село заскочив кінний загін. Нападники спалили Успенську церкву, пограбували кілька обійсть і вбили двох господарів. Після перестрілки відступили.<ref>ДАКО. Ф.р.1, оп. 1, од. зб. 70, ст. 101.</ref> Майже щодня кількасот більшовиків з кулеметами наступали на село. Повстанська розвідка вчасно повідомляла про це, у церквах били в дзвони, селяни кидали роботу й бігли боронитися, переважно з косами й вилами. Селяни героїчно захищали своє село від місцевих більшовицьких груп, лише кадрова дивізія зламала опір селян і оволоділа селом. [[10 жовтня]]&nbsp;— [[13 жовтня]] [[1920]]&nbsp;р. закінчилась операція оточення Медвинської республіки. [[Медвин]] був підпалений, згоріло біляблизько 600 хат, захоплений повстанський прапор. Вцілілі загони повстанців відступили до лісу.
 
Більшовики три дні грабували село. Також зібрали величенький [[продподаток]]. Кілька днів ходили більшовики по хатах, шукали бандитів та найбільше їх цікавив домашній скарб. Після сплати великої контрибуції та введення військової влади в селі, прибула секція Губчека. Всіх підозрюваних відправлено до м. Сміли, де засідав військовий трибунал, звідти ніхто не повернувся.
Рядок 113:
* У січні 1921 році в селі [[Бране Поле]] вбиті А.&nbsp;М.&nbsp;Хаврюк, К.&nbsp;А.&nbsp;Кучеренко.<ref>Пудченко І. Молодість Браного Поля. //Нові рубежі. 19 серпня 1967&nbsp;р.</ref>
* У вересені 1921&nbsp;року в селі [[Киданівка|Киданівці]] частини Н-скої бригади кінноти [[26 вересня]] о 5 годині дня поблизу Киданівського лісу розбили повстанські загони Музики-Біди. Знищено 13 осіб, кількох взято в полон, захоплено 12 коней із сідлами.<ref>Вісті Богуславщини. 03 січня 1991&nbsp;р.</ref> За спогадами очевидців загиблих було набагато більше і розправа сталася в 1920&nbsp;р. від рук будьонівців за тим же сценарієм як і в с. [[Медвин]].<ref>Редіх Н. Їх розстріляли на світанку.//Вісті Богуславщини, 14 липня 2009&nbsp;р.</ref>
* Під кінець зими 1922&nbsp;року рештки медвинських повстанців об'єдналися у групу біляблизько 20 осіб під керівництвом Левченка. Навесні 1922&nbsp;р. між загоном Левченка і міліцією сталися три бої в Гірчаковому лісі. Влітку 1922&nbsp;року, боячись репресій з боку влади селяни майже припинили постачання харчів до повстанського загону. В загоні залишилося лише троє. Серед них виявився зрадник (прізвище не відоме), який застрелив вночі своїх побратимів, а сам здався міліції. Міліція «подякувала» зраднику, відправивши його до [[Богуслав]]а, де він був розстріляний. Так була остаточно знищена група Левченка в [[Медвин]]і.<ref>Медвин в огні історії.&nbsp;— К.: Просвіта, 2000. ст.28</ref>
 
До кінця 1922 початку 1923 року силами [[ГПУ]] на [[Богуславський район|Богуславщині]] невеликі повстанські загони були ліквідовані.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Медвинське_повстання