Новицький Олекса Миколайович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Пісню перенесено у вікіджерела
Рядок 1:
{{Othernames|Новицький}}
'''Новицький Олекса Миколайович''' (*20.04.1914, село [[Пії]] - 27.02.1994, Київ) — український [[поет]], [[перекладач]]. [[Заслужений працівник культури Грузії]]. Член КПРС з 1942 року. Член [[Спілка письменників України|Спілки письменників України]] з ? року.
 
== Біографія ==
Народився [[20 квітня]] [[1914]] р. в с.селі [[Пії]] Миронівського району на Київщині в родині селянина. Помер [[27 лютого]] [[1992]] р. Навчався у Літературному інституті ім. М.Горького у Москві. Вчителював, працював у редакціях газет і журналів («Вітчизна», «Україна» та ін.тощо).
 
Учасник [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]]. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1 ст., медалями.
 
== Творчість
Автор тексту пісень до фільмів: «Голубі дороги» ([[1947]]), «Калиновий гай», «[[Доля Марини (фільм)|Доля Марини]]» ([[1953]]), «Народжені бурею» ([[1957]]), «Киянка» ([[1960]]), «Спадкоємці» ([[1960]]), «Між добрими людьми» ([[1962]]).
Значну частину свого життя присвятив Тарасу Шевченку. Зокрема, Шевченкові присвятив поетичні твори «Голос Кобзаря» (1942), «Здрастуй, земле Тарасова!» (1944), «Пам’ятник в Канаді» (1956), «Шевченко і Олдрідж» (1957), «Сеспель перекладає „Катерину“» (1960), «Слався, великий Кобзарю» (1964) тощо. Новицький автор розвідки «Тарас Шевченко і Айра Олдрідж» (1966), статті «Тарас Шевченко і Акакій Церетелі» (1948). Переклав українською мовою твори про Шевченка багатьох поетів: російського поета В. Лебедєва-Кумача «Народ не забув свого Тараса» (1960), білоруський поетів М. Танка «Віснику свободи» (1964) та М. Климковича «На Віленській дорозі» (1963), грузинських поетів А. Жваніа «Будеш сяяти людству» (1961), К. Каладзе «Кобзар» (1964), Г. Леонідзе «Тарасові Шевченку» (1960) та Й. Нонешвілі «Дерево Шевченка» (1963), вірменського поета Г. Саряна «Тарасові Шевченку» (1961), казахського поета Г. Каїрбенова «Акин Тарас» (1964), литовського поета Є. Матузявічюса «Верба Шевченка» (1963) тощо.
 
АвторНовицький також автор тексту пісень до фільмів: «Голубі дороги» ([[1947]]), «Калиновий гай», «[[Доля Марини (фільм)|Доля Марини]]» ([[1953]]), «Народжені бурею» ([[1957]]), «Киянка» ([[1960]]), «Спадкоємці» ([[1960]]), «Між добрими людьми» ([[1962]]).
Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1 ст., медалями.
 
Був членом [[Спілка письменників України|Спілки письменників України]].
 
 
Слова О. Новицького, музика М. Костецького
 
'''Люблю я тебе, Україно!'''
 
Коли на чужині
 
Душа в смутку мліла,
 
Я згадував край свій,
 
Де друзі й сімя…
 
 
Приспів:
 
Моя Україно,
 
Ти матінко мила,
 
Ти радість і ласка,
 
Ти гордість моя.
 
Моя Україно,
 
Ти матінко мила,
 
Неси ж людям щастя,
 
Веселко моя!
 
 
До рідного краю
 
Несли мене крила,
 
Де сріблом іскриться
 
Дніпра течія…
 
 
Приспів:
 
Від Чорного моря
 
За сині Карпати
 
У щасті і славі
 
Квітує земля…
 
 
Приспів:
 
Моя Україно,
 
Улюблена мати,
 
Ти сонячна доля,
 
І спів солов'я.
 
Моя Україно,
 
Ти рідная мати,
 
Любов невгасима,
 
Вітчизно моя.
 
== Див. також ==
{{Othernames|Новицький}}
 
== ЛітератураПримітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
{{Wikisource|Новицький Олекса Миколайович}}
* Письменники Радянської України. [[1917]]–[[1987]]. К., [[1988]]. — С.438;
* Енциклопедія Українознавства. Т.5. Львів, [[1996]]. — С.1785.
* [http://leksika.com.ua/13470503/ure/novitskiy УРЕ]
* [http://litopys.org.ua/shevchenko/slovn27.htm [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 37-59.]]
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Українські поети]]