Таро (карти): відмінності між версіями

Тут відразу слід зробити зауваження, що переконання, ніби 52-карточна ігрова колода виникла від карт Таро — міф. Дійсно, найбільш ранньою документальною згадкою гральних карт є указ про заборону карткових ігор в [[Берн|Берні]], датований 1367 роком. Але, як уже було відзначено, народження Таро прийнято датувати XV століттям, тобто пізнішим терміном. Для [[Європа|Європи]] того часу не було секретом, що звичайні гральні карти прийшли з [[іслам|ісламського]] світу, про що свідчить запис італійського живописця [[Кавелуццо, Ніколо|Ніколо Кавелуццо]], зроблений у 1379 році в хроніках його рідного міста: «введена в [[Віттербо]] гра в карти, яка прийшла з країни Сарацин і звана там „наіб“». Ці ранні карти мали чотири масті: чаша, меч, монета та ключки для поло (які європейці сприйняли як палиці) і фігури, які складаються з короля і двох чиновників-чоловіків. Лише пізніше Таро додасть до цього набору жіночу фігуру та 22 оригінальних козиря. Що стосується гральних карт зі звичними для нас мастями (трефами, піками, червами, бубнами), то їх у вжиток введуть французи незадовго до 1480 року. Ті, хто стверджує, що гральні карти походять від Таро, переконані, що доказом цього є джокер. На їхню думку, це єдиний вцілілий козир Таро («Шут»), а інші козирі були скасовані. Але, мабуть, це так само є хибною думкою. Джокер виник в США близько 1857 року і використовувався як т.зв. «дика» карта в [[покер|покері]], або як старший козир у грі [[юккер]].

 

 

== Таро як інструмент для пророкувань ==