Кіноплівка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Забираю шаблон {{ru| |
MobyBot (обговорення | внесок) м →8-міліметрова кіноплівка: replaced: діаметру → діаметра |
||
Рядок 89:
Фільмокопії намотуються на бобіни, ємністю 30, 60 і (дуже рідко) 120 метрів. В аматорських умовах часто використовують бобіни для магнітної плівки від котушкових магнітофонів. Тривалість демонстрації фільму довжиною 60 метрів становить приблизно 10 хвилин при частоті проекції 24 кадрів в секунду.
Для любительської кінозйомки також випускали 8-міліметрову кіноплівку подвоєної ширини (2 × 8), відповідно було випущено багато моделей кінознімальних камер, розрахованих на даний стандарт. Таку плівку експонують двічи, перевертаючи її після першої експозиції і проганяючи у зворотний бік (без проміжного перемотування). При цьому кадри першої експозиції виявляються в одного краю плівки, а кадри другої — в іншого. Бобіни мають механічний захист від повторного експонування, який забезпечує наявність 4-х фіксуюючих зубців (замість 3-х) на одній зі сторін бобіни-носія. Після прояви плівку розрізають уздовж на дві частини. Це дозволяє тримати у кінокамері подвійний запас плівки на [[Бобіна|бобіні]] того ж
У 70-х роках минулого століття дуже широке поширення отримав стандарт 1x8S в касетах, ємністю 15 м.
Цей стандарт був запропонований і реалізований фірмою «[[Eastman Kodak|Істмен Кодак]]». Плівка, яку заправляють у такі касети не потребує у ручному вкладання у стрічкопротяжний механізм кінознімальної камери. Це забезпечує максимальну оперативність при перезарядженні камери. Крім того довжина засвічення ділянки плівки становить лише кілька сантиметрів, що дозволяє максимально ефективно використовувати світлочутливий матеріал. Існують модифікації касет як розбірні, для багаторазового використання, так і нероз'ємні (заправляють плівкою на заводі-виробнику) для одноразового застосування. Плівку в таких касетах досі випускають.
| |||