Озерна (Тернопільський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Друга Світова війна: "загинув в бою → загинув у бою", replaced: загинув в бою → загинув у бою (3) за допомогою AWB
MobyBot (обговорення | внесок)
м replaced: біля 1 → близько 1 (4)
Рядок 80:
Минали віки. Озерна жила і розвивалася. Її мешканці займалися землеробством, гончарством, скотарством, шевством та іншим ремеслом. А великий став та лісові зарості давали матеріал для додаткових промислів.
 
Під кінець XIX ст. в Озерній лютувала особливо небезпечна пошесть — [[холера]]. На нашій планеті вона залишила 2 млн трупів. Неможливо встановити, скільки ця пандемія забрала жертв у містечку. Залишилось тільки місце, де хоронили їх. У Зборові вимерло тоді біляблизько 14% мешканців. На початку нинішнього століття в Озерній записував перекази і пісні друг [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] український [[фольклорист]] і [[перекладач]], [[вчений]]-[[етнограф]] І.Роздольський (1872—1945 рр.). Зібране видрукував у фольклорних виданнях «Галицькі народні [[казки]]», «Галицькі народні [[новели]]», «Галицько-руські народні [[мелодії]]». Збірка «Галицько-руські мелодії» складалась з 1500 пісень.
 
=== Перша Світова війна ===
Рядок 111:
Село знаходилося під німецько-нацистською окупацією з [[2 липня]] [[1941]] року по [[18 липня]] [[1944]] року. У березні 1944 року німецькі війська в Озерній зупинили наступ противника. І до [[18 липня]] маленька річка [[Восушка]] з прилеглими до неї мокрими видолинками на протязі майже 4-х місяців розділяла тут лінію фронту двох таборів. Передова фронтова лінія німецьких військ проходила здебільшого окраїною села, совєтських на другому боці річки на відстані 100—150 метрів в основному полем. Таким чином, основна частина Озерної була підпорядкована німецьким військам. Совєтським військам були підпорядковані хутори від Тернополя ([[Кути]]), хутори від села [[Покропивна]], під лісом.
 
У земляному валі біля церкви німці збудували великий бункер. Його довжина становила біляблизько 20 м, куди вело три входи. Тут знаходилося командування ділянки фронту. Під час протистояння у селі усі мешканці його були німецькими вояками з нього виселені. Хто не виконував їхнього розпорядження-розстрілювали. Так вчинили з дідусем у віці біляблизько 90 років Бартком Слоняком, який хотів перебути час протистояння у своєму льосі.
З приходом в Озерну радянської влади, молодь села вирішила поповнити ряди УПА. У серпні 1944 Розгадівському лісі було організовано збір бажаючих.
З Озерної в Розгадівський ліс добиралися: Теодор Леськів, Володимир Леськів, Нестор Романів, Петро Буль, Теодор Демидяк, Андрій Демидяк, Богдан Волошин, Володимир Січкоріз, Михайло Беззубка, Микола Осадця, Софрон Яворівський, Ярослав Штогрин, Володимир Вонс, Михайло Дудар.
Рядок 179:
=== Брама ===
Колись село знаходилося на території, яку займають тепер тваринницькі ферми, зерносклад, картоплесховище і далі поля на схід.
Після одного з нападів кочовиків, коли [[село]] було пограбоване і зруйновано і багато його жителів знищені, життя у ньому стало занепадати. Ті, хто вижили в лісових зарослях, очеретах ставу для будівництва нової оселі вирішили вибрати надійніше місце. Таким їм бачилась територія, де нині знаходиться центр Озерної. Вона тоді була півострівцем. Зі східної сторони її омивали води ставу, а з південної і північної її допливи. Це нове поселення назвали Заозерна. Місцевість була незахищена водою, лише з західної сторони. Тому тут мешканці спорудили ще й заплив, при розкопуванні якого утворилися земляні вали. Нове поселення майже навколо оточила вода. У кінці запливу побудували велику браму, яка була єдиним місцем в'їзду в село. З північного боку брами насипали земляний вал, який був висотою біляблизько 2 метрів і зберігся до 50-х років XX століття.
 
Коли [[село]] вийшло за межі брами його стали називати Велика Озерна, а згодом Озерна. Тоді про браму лише нагадувала вулиця Забрамська. В 1999 році вирішили збудувати нову браму на честь 530-річчя заснування Озерної.