Корисні копалини Грузії: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MobyBot (обговорення | внесок)
м →‎Окремі види корисних копалин: replaced: біля 5 → близько 5 (5)
Рядок 89:
'''Тверді горючі корисні копалини''' представлені кам’яним і бурим вугіллям та торфом. Пром. значення має Ткварчельське родов. кам. вугілля, а на Грузинській брилі – Ткібулі-Шаорське родов. кам. вугілля. Осн. запаси кам. вугілля зосереджені на Ткібулі-Шаорському родов. (310 млн т). Потужність вугільної товщі бл. 60 м, кут падіння 10-45<sup>о</sup>, глибина залягання – 800-1200 м. Потужність робочих пластів до 6-12 м. Вугілля кларенове, газове. Буре вугілля в пром. масштабах відоме в Ахалцихському бас., розташованому в тектонічній депресії півд. частини Аджаро-Тріалецької складчастої зони. Продуктивною є товща потужністю до 180 м, в якій виділяються 5 пластів складної будови. Робочими з них є 2 крутоспадних пласта потужністю до 6 м. Вугілля гумусове, буре, високозольне – зольність 45%, теплотворна здатність до 6,475 МДж. Запаси бур. [[вугілля]] – 70 млн т. Запаси торфу бл. 65 млн т. Вони приурочені до низин узбережжя Чорного моря в районах Поті, Анакліа, Ланчхуті.
 
'''Марганцеві руди''' приурочені г.ч. до піщано-силіцитової товщі олігоцену. Понад 90% запасів марганцю зосереджено в унікальному [[Чиатурський марганцевий басейн|Чиатурському родовищі]] в олігоценовій осадовій товщі з пологим заляганням рудних шарів. Прогнозні запаси руд марганцю бл. 500 млн т. Марганцевоносний горизонт залягає на глибині від 10 до 100-150 м. Загальна потужність марганцевого горизонту 0,5-10 м. Потужність промислової пачки біляблизько 5 м. Руди окисні, карбонатні та окиснені з вмістом марганцю 17-25%. Переважають карбонатні руди (біляблизько 47%) з середнім вмістом марганцю 16.5%. Змішані руди становлять 11.6% запасів родовища (при середньому змісті марганцю 20.9%); оксидні легкозбагачувані – біляблизько 28% (26.4% Mn), в т.ч. пероксидні 2.4% (38.5% Mn); важкозбагачувані оксидні («мцварі») – 0.3% (24.3% Mn); окиснені – 13.6% (21.3% Mn). Видобуток руд проводиться і підземним, і відкритим способами.
 
'''Мідні руди''' зосереджені г.ч. в Болніському рудному районі, в родов.: Маднеулі, Цітелсопелі, Квемо-Болнісі, Тамарісі та ін. Гол. мінерали: [[пірит]], барит, халькопірит, сфалерит, ґаленіт. Сер. вміст міді в пром. типах руд 1-4%. Розробляється Маднеульське родов. На 2001 р за даними [Mining Annual Review 2002] загальні запаси – бл. 460 тис.т, включаючи 300 тис.т доведених запасів, сер. вміст 1.29% Cu.
 
'''Благородні та кольорові метали.''' Перспективні нові родовища благородних і кольорових металів, прогнозні ресурси яких значні (золото – 500-700 т, срібло – 800-1000 т, мідь - 1,5-2,0 млн т, свинець – 800 тис. т, цинк – 2,1 млн т і т.д.). У найбільш освоєному Болніському рудному районі виявлено 6 комплексних родовищ (Маднеулі, [[Сакдрісі]], Давид-Гареджі, Цітелісопелі, Квемо-Болнісі, Дамблудка) з розвіданими запасами категорій С1+С2: золото – біляблизько 80 т (вміст в рудах 0,7-4,7 г/т), срібло – 725 т (2,12-27,9 г/т), мідь – біляблизько 700 тис. т (0,8-1,4 %), баритові руди – 18,4 млн т (вміст BaSO4 в руді 19,3-27,1 %) і цілий ряд перспективних рудопроявів з сумарними прогнозними ресурсами золота – 100 т, міді – 500 тис. т, баритових руд – 6-7 млн т. В Рача-Сванетському рудному районі, де розробляються два родовища реальгар-аурипігментних і золото-арсенових руд, є серйозні перспективи виявлення великих запасів арсенових руд, що містять благородні метали. Південно-східніше в Кваїсинському рудному вузлі реальний значний приріст запасів свинцево-цинкових і баритових руд на площах поблизу залучених до експлуатації Кваїсинського свинцево-цинкового і Чордського баритового родовищ. Сприятливі перспективи по благородних і кольорових металах є в Аджарському, Гурійському, Дзама-Гуджарецькому рудних вузлах, а також в межах чорносланцевої зони південного схилу Великого Кавказу.
 
'''Інші корисні копалини.''' Крім того, в Г. відомі родов. залізних руд (заг. запаси 150 млн т., вміст заліза 20-30%), ртутних руд (в Абхазії та Півд. Осетії), стибієвих руд (промислове значення має Зопхітське родов. у Верхній Рачі, вміст металу в руді 7-17%), свинцево-цинкової руди (Кваїське родов.), родов. бариту і [[кальцит]]у (Гагрсько-Джавська зона Вел. Кавказу та Болніський рудний район Артвіно-Болніської брили), арсенової руди (Лухумське родов. в Верхній Рачі і Цанське родов. в Нижній Сванетії), андезиту (Казбегське і Кобійське родов.), родов. бентонітових глин (Гумбрське, Асканське та ін. родов.), а також родов. діатоміту, тальку, серпентиніту, цеоліту, дорогоцінного і виробного каміння (обсидіан, агат, бірюза, аметист, яшма, ґранат, топаз та ін), нерудної індустріальної сировини. Баритові родовища Грузії можуть стати базою для виробництва баритів-обважнювачів бурильних розчинів.