Матей Басараб: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
BunykBot (обговорення | внесок)
м Виправлення зовнішніх вікіпосилань
MobyBot (обговорення | внесок)
м →‎Біографія: replaced: біля 4 → близько 4
Рядок 37:
У квітні [[1653]] Басараб організував змову проти молдовського господаря, підтримуючи претендента на молдовський престол [[Георгій Штефан|С. Георгіцу]], разом з [[Семигород|семигородськии]] (трансільванським) князем Юрієм II Ракоці вів боротьбу проти військ господаря Василя Лупула, який втік до України, де у травні отримав допомогу [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]. Разом з козацьким військом на чолі з [[Хмельницький Тимофій|Тимошем Хмельницьким]] Василю Лупулу вдалось відбити князівство, а згодом напасти на Валахію. Матей Бесараб був поранений в [[Битва під Финтою|битві під Фінтою]], але зрештою йому вдалось перемогти Василя Лупула. Наступного року у Волощині розпочалось повстання загонів семенів, яким вдалось захопити столицю [[Тирговіште]]. В час перемовин з повстанцями Матей Бесараб помер.
{{Commons|Category:Matei Basarab}}
Матей Бесараб дбав про господарчий і культурний розвиток Волощини. За допомогою київського митрополита [[Могила Петро|Петра Могили]] відкрив друкарні у [[Кимпулунг]]у і [[Говор]]і.<ref>[http://history.org.ua/EHU/?verbvar=Basarab_M Енциклопедія історії України]</ref> у [[1652]] надрукував перший збірник писаних законів Волощини, що по суті були румунським перекладом візантійського права (Pravila de la Govora (1640), Pravila lui Matei Basarab (1652)). Відкрив перші гуманістичні студії у Тирговіште. Був фундатором біляблизько 45 церков, монастирів на теренах Волощини і Молдови. Був похоронений у фундованому ним монастирі Арнота.
 
== Зображення ==