Летичів: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MobyBot (обговорення | внесок) м replaced: біля 4 → близько 4 (2) |
|||
Рядок 174:
У 1884 році всіх мешканців було 9000: з них шляхти 345, духовенства — 48, решта — міщани та селяни. В місті знаходилося 2 муровані церкви і одна з дерева, один католицький костьол, оточений муром з цегли з брамами та стрільницями, каплиця на цвинтарі. В місті всіх будинків було 500, з них 30 мурованих. Окрім того в місті була телеграфна станція, синагога, 4 доми молитви, фабрика свічок, тютюнова фабрика. Всіх фабрик було 5, на них працював 41 робітник. Ремісників було 931. Ярмарки відбувались 9 квітня, 9 травня, 20 червня, 1 жовтня та 6 грудня.
У [[XIX]] столітті єврейське населення значно зросло — В [[1897]] році тут жило
== XX століття ==
Рядок 211:
У 1923 році Летичів став районним центром, наступного року отримав статус [[Селище міського типу|селища міського типу]]. Не обминула Летичів насильницька [[Колективізація у СРСР|колективізація]], [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомор]] та [[Великий терор|сталінський терор 1937–1938 років]].
Після початку [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] 17 липня 1941 року селище було окуповане німецькими військами. Вони влаштували єврейське [[гетто]], а у замку [[концтабір]], де тримали євреїв міста. Наприкінці 1942 року біля передмістя Залетичівки було вбито
Розпочалась повоєнна відбудова господарства, і ще до початку 1950-х років економіка селища досягла довоєнного рівня.
| |||