Свідерська культура: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон
Shynkar (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Swiderian culture.jpg|thumb|Свідерська культура]]
{{Палеоліт}}
'''Свідерська культура''', — [[археологічна культура]] кін.фінального етапу [[Пізній палеоліт|пізнього палеоліту]]у, тапоширена в басейнах рік [[мезолітВісла]]у, названа[[Німан]], так[[Прип’ять]] від(притока назвиДніпра), стоянкина Свідри-ВєлькєВерхньому за[[Дніпро|Дніпрі]]. 20 кмНазва на південнийвід східстоянки відСвідри-Вельке біля [[Варшава|Варшави]] (розкопки Л. Савицького в 20-х роках XX сторіччя); поширена, головно, у [[Польща|Польщі]] й [[Литва|Литві]] з ядром у Центральній й Північній Польщі.
 
Залишки Свідерської культури, знайдені на стоянках на берегах річок, озер, переважно на піщаних дюнах (крем'яні ножі, шкребки, різаки, сокири та наконечники стріл), свідчать про те, що населення займалося [[мисливство]]м і [[рибальство]]м. У піску дюн кістяні знаряддя не зберігаються, тому свідерський інвентар представлений тільки крем'яними виробами: верболистяними й черешковими наконечниками, шкребками на пластинах і відщепах, різцями різних форм й інше.
Рядок 9:
Свідерська культура синхронна культурам [[федермесер культура|федермесер]] і [[аренсбурзька культура|аренсбурзькій]]. Свідерські традиції простежуються у багатьох пам'ятках мезоліту Польщі. Подібні до свідерських пам'яток відомі у Литві й Білорусі. У Польщі свідерська культура представляє початковий етап великого пізньопалеолітичного мазовшанського циклу, що включає [[вигляндовська культура|вигляндовську]], [[плудська культура|плудську]], [[гулинська культура|гулинську]] й [[осницька культура|осницьку]] культури.
 
В Україні численні свідерські пам’ятки відомі в [[Полісся|Поліссі]] (Нобель, Переволоки, [[Лютка]], Люб’язь, Сенчиці, Тутовичі, Березно, Прибір, Кричельск, Смячка XIV), а також за межами основної території поширення — у Карпатах (Делятин) та Криму (Сюрень II, Буран-Кая). Датується 9 тис. до н. е. Крем’яний інвентар стоянок характеризується наконечниками стріл на пластинах із плоскою підтескою з черевця. Нуклеуси двоплощинні, «човнуваті», скребачки — кінцеві, різці — бічні ретушні та серединні на пластинах, сокири — на відщепах.
== Джерела ==
 
Свідерці мешкали в холодних лісотундрах, полюючи на стадних північних оленів. Генетичним пращуром '''С.к.''' є [[Культура Лінгбі]], носії якої близько 9 тис. до н. е. просунулися із Західної Балтії на схід до Верхнього Дніпра. Різке потепління 8 тис. до н. е. зумовило міграцію свідерського населення слідом за північним оленем на північ Східної Європи.
На цьому підґрунті сформувався постсвідерський мезоліт лісової зони від Східної Балтії до Північного Уралу.
 
== Джерела та література ==
* ''Леонід Залізняк.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf Свідерська культура] // {{ЕІУ|9|473}}
* {{ЕУ}}
* ''[[Кучинко Михайло Михайлович]], Охріменко Г. В.'', Археологічні пам'ятки Волині. — Луцьк, 1995. — 240 с.